Всі чули про постійні ворожі штурми, які щодня відбивають сили оборони. Але як вони відбуваються? Наразі можна виділити два найпоширеніші сценарії.
1. Непомітне просочування до наших бойових порядків чи за них, користуючись відсутністю суцільної лінії фронту. Зазвичай, це штурмові групи в кількості 4-10 осіб, озброєні стрілецькою зброєю та кількома протитанковими одноразками. Вони приховано наближаються до висунутих вперед позицій (час підходу може тривати кілька годин), після чого раптово атакують. Якщо гарнізон застигнутий зненацька, то позиція втрачається. Штурмовики закріпляються, і чекають підкріплень. По ним починає працювати наша артилерія та дрони. Іноді вони розносять позицію вщент, разом із загарбниками. А іноді ні, і тоді піхоті треба її відбивати.
2. Масштабна, раптова і швидка атака комплексу позицій в якомусь із секторів. Активно застосовують бронетехніку (БМП, БТР МТЛБ, іноді навіть 1-2 танки в голові колони) та рухомі транспортні засоби (мотоцикли, квадроцикли). Метою є прорватися в полосу оборони, відразу розсіятися по ньому та атакувати виявлені позиції з усіх боків.
Зазвичай, рух ворожої колони нашою розвідкою фіксується заздалегідь. По ній починають працювати артилерія та FPV-дрони. Іноді колону розбивають ще на підході. Проте, здебільшого зірвати атаку повністю не вдається, і відбивати її приходиться піхоті в ближньому бою. На її підтримку працюють вже наші танки (розголос отримав випадок, як азовський танк таранив ворожу БМП під час відбиття одного з таких штурмів) та артилерія з дронами. З обох боків активно застосовується важке озброєння піхоти (ПТУР, АГС, кулемети, автоматичні гармати бронетехніки). В цих умовах важливого значення набуває ефективне управління підрозділами, взаємодія між ними та зв'язок
В бою обидві сторони широко використовують FPV-дрони. Сьогодні це універсальний протитанковий засіб і важка зброя піхоти, призначена для знищення зайнятих ворогом будівель чи бліндажів. Роль артилерії під час штурмів зведена до мінімуму – вона працює по віддалених цілях, і лише в рідкісних випадках здійснює безпосередню підтримку військ у бою.
1. Непомітне просочування до наших бойових порядків чи за них, користуючись відсутністю суцільної лінії фронту. Зазвичай, це штурмові групи в кількості 4-10 осіб, озброєні стрілецькою зброєю та кількома протитанковими одноразками. Вони приховано наближаються до висунутих вперед позицій (час підходу може тривати кілька годин), після чого раптово атакують. Якщо гарнізон застигнутий зненацька, то позиція втрачається. Штурмовики закріпляються, і чекають підкріплень. По ним починає працювати наша артилерія та дрони. Іноді вони розносять позицію вщент, разом із загарбниками. А іноді ні, і тоді піхоті треба її відбивати.
2. Масштабна, раптова і швидка атака комплексу позицій в якомусь із секторів. Активно застосовують бронетехніку (БМП, БТР МТЛБ, іноді навіть 1-2 танки в голові колони) та рухомі транспортні засоби (мотоцикли, квадроцикли). Метою є прорватися в полосу оборони, відразу розсіятися по ньому та атакувати виявлені позиції з усіх боків.
Зазвичай, рух ворожої колони нашою розвідкою фіксується заздалегідь. По ній починають працювати артилерія та FPV-дрони. Іноді колону розбивають ще на підході. Проте, здебільшого зірвати атаку повністю не вдається, і відбивати її приходиться піхоті в ближньому бою. На її підтримку працюють вже наші танки (розголос отримав випадок, як азовський танк таранив ворожу БМП під час відбиття одного з таких штурмів) та артилерія з дронами. З обох боків активно застосовується важке озброєння піхоти (ПТУР, АГС, кулемети, автоматичні гармати бронетехніки). В цих умовах важливого значення набуває ефективне управління підрозділами, взаємодія між ними та зв'язок
В бою обидві сторони широко використовують FPV-дрони. Сьогодні це універсальний протитанковий засіб і важка зброя піхоти, призначена для знищення зайнятих ворогом будівель чи бліндажів. Роль артилерії під час штурмів зведена до мінімуму – вона працює по віддалених цілях, і лише в рідкісних випадках здійснює безпосередню підтримку військ у бою.