👩⚖️🚧Верховний Суд вкотре розглянув справу про перетиникордону чоловіками під час дії воєнного стану.
:( Завжди кажу на консультаціях, що оскаржити відмову в перетину кордону, навіть якщо реально, то завжди - неефективно. Бо навіть рішення про визнання відмови протиправною не дозволить перетнути кордон.
І рішення Верховного суду по справі 380/11916/22 - яскраве тому ілюстрація.
👩⚖️ВС визнав протиправною відмову в перетині кордону, але в якості обгрунтування вказав лише на формальні недоліки рішення, в якому не було чітко ззаначено, яких саме документів для перетину кордону не вистачало позивачеві. При цьому Верховний Суд "викреслив" з рішень попередніх інстанцій висновки про те, що позивач мав право на перетин кордону (при цьому і висновків про протилежне так і не зробив).
Цитую: "Верховний Суд не погоджується з оскарженими судовими рішеннями в частині застосування до спірних правовідносин пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону з огляду на те, що ця норма не була покладена в основу прийнятого відповідачем рішення, а також не була підставою для відмови в перетинанні державного кордону ОСОБА_1 , а тому в судів обох інстанцій не було підстав надавати оцінку обставинам через призму застосуванням цієї норми до спірних правовідносин. З цих же мотивів суд касаційної інстанції не вбачає підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону, відсутність якого була підставою для відкриття цього касаційного провадження.".
🤔За що судився позивач 2,5 роки? Питання риторичне. Відновлення свого порушеного права він, як на мене, не добився. І справедливості, на жаль, теж.
🤔Варто зазначити, що навіть так дане рішення ВС фактично відходить від позиції, яку ВС висловлював раніше.
У постановах (зокрема, від 26.10.2023 у справі №260/17/23, від 19.09.2023 у справі №160/14641/22, від 16.11.2023 у справі №160/15200/22) Верховний Суд зазначав, що наявність такого недоліку, як незазначення конкретної підстави для відмови у перетинанні кордону у спірному рішенні, а саме, які документи крім наданих, повинен би подати позивач, для можливості перетину кордону, на думку Верховного Суду у вказаних постановах, не є безумовною підставою для скасування спірного рішення, яке в цілому відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, та не впливає на його законність.
😱А тепер - дійсно цікаве.
Двоє суддів сформували окрему думку.
Окрема думка - це законодавчо передбачена можливість кожного конкретного судді колегії висловити свою персональну думку щодо справи.
👨⚖️Суддя Уханенко С.А. в своїй окремій думці зазначив:
"...Закон України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» не містить серед визначених підстав обмеження права на виїзд з України в умовах правового режиму воєнного стану. Хоча за змістом конституційних гарантій таке право не має абсолютного характеру та, відповідно до статті 64 Конституції України, може бути обмежене в умовах правового режиму воєнного стану.
.... Як вже зазначалося, обмеження щодо реалізації конституційного права вільно залишати територію України в разі введення на території України воєнного стану прямо не закріплено в жодному із законів України, натомість таке обмеження випливає з положень Правил перетинання державного кордону, які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
... Наголошую, що Правила перетинання державного кордону в тій редакції не встановлювали інших, ніж передбачено статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, а лише розкривали особливості перетину кордону окремих категорій осіб, зокрема неповнолітніх. Характер цього підзаконного нормативно-правового акту не відносився до обмежувальних, оскільки, дотримуючись цих Правил, громадяни України могли перетнути державний кордон, натомість їх порушення мало наслідком відмову в такому перетинанні
:( Завжди кажу на консультаціях, що оскаржити відмову в перетину кордону, навіть якщо реально, то завжди - неефективно. Бо навіть рішення про визнання відмови протиправною не дозволить перетнути кордон.
І рішення Верховного суду по справі 380/11916/22 - яскраве тому ілюстрація.
👩⚖️ВС визнав протиправною відмову в перетині кордону, але в якості обгрунтування вказав лише на формальні недоліки рішення, в якому не було чітко ззаначено, яких саме документів для перетину кордону не вистачало позивачеві. При цьому Верховний Суд "викреслив" з рішень попередніх інстанцій висновки про те, що позивач мав право на перетин кордону (при цьому і висновків про протилежне так і не зробив).
Цитую: "Верховний Суд не погоджується з оскарженими судовими рішеннями в частині застосування до спірних правовідносин пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону з огляду на те, що ця норма не була покладена в основу прийнятого відповідачем рішення, а також не була підставою для відмови в перетинанні державного кордону ОСОБА_1 , а тому в судів обох інстанцій не було підстав надавати оцінку обставинам через призму застосуванням цієї норми до спірних правовідносин. З цих же мотивів суд касаційної інстанції не вбачає підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону, відсутність якого була підставою для відкриття цього касаційного провадження.".
🤔За що судився позивач 2,5 роки? Питання риторичне. Відновлення свого порушеного права він, як на мене, не добився. І справедливості, на жаль, теж.
🤔Варто зазначити, що навіть так дане рішення ВС фактично відходить від позиції, яку ВС висловлював раніше.
У постановах (зокрема, від 26.10.2023 у справі №260/17/23, від 19.09.2023 у справі №160/14641/22, від 16.11.2023 у справі №160/15200/22) Верховний Суд зазначав, що наявність такого недоліку, як незазначення конкретної підстави для відмови у перетинанні кордону у спірному рішенні, а саме, які документи крім наданих, повинен би подати позивач, для можливості перетину кордону, на думку Верховного Суду у вказаних постановах, не є безумовною підставою для скасування спірного рішення, яке в цілому відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, та не впливає на його законність.
😱А тепер - дійсно цікаве.
Двоє суддів сформували окрему думку.
Окрема думка - це законодавчо передбачена можливість кожного конкретного судді колегії висловити свою персональну думку щодо справи.
👨⚖️Суддя Уханенко С.А. в своїй окремій думці зазначив:
"...Закон України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» не містить серед визначених підстав обмеження права на виїзд з України в умовах правового режиму воєнного стану. Хоча за змістом конституційних гарантій таке право не має абсолютного характеру та, відповідно до статті 64 Конституції України, може бути обмежене в умовах правового режиму воєнного стану.
.... Як вже зазначалося, обмеження щодо реалізації конституційного права вільно залишати територію України в разі введення на території України воєнного стану прямо не закріплено в жодному із законів України, натомість таке обмеження випливає з положень Правил перетинання державного кордону, які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
... Наголошую, що Правила перетинання державного кордону в тій редакції не встановлювали інших, ніж передбачено статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, а лише розкривали особливості перетину кордону окремих категорій осіб, зокрема неповнолітніх. Характер цього підзаконного нормативно-правового акту не відносився до обмежувальних, оскільки, дотримуючись цих Правил, громадяни України могли перетнути державний кордон, натомість їх порушення мало наслідком відмову в такому перетинанні