Поділюся своїми роздумами стосовно довіри та безпеки. У минулому дописі я згадав про те, що на своєму новому навчанні коучингу ми досліджували питання, а які люди саме у нас викликають це почуття. Кому я довіряю? Поруч з ким я відчуваю безпеку?

Розмірковуючи про це, відчув, що ця людина добра перш за все. Відчуття доброти. Коли поруч або дивлячись на цю людину, я відчуваю доброту від неї. Не засудження інших, коли немає порад, якщо їх не просили, не вішає ярлики. Добре відгукується про інших. Відчуваю, що для мене це важливий показник.

А ще дійшли такої думки, що довіра не завжди може бути на 100% у всьому до однієї людини. Це може бути обмежене відчуття в якійсь певній сфері. Наприклад, довіра до фітнес тренера у питаннях фітнесу, але не довіра на 100% у інших питаннях.

Для мене важливо мати прожитий спільний досвід. Тоді зростає довіра, коли я знаю чого очікувати. Тобто складно відчувати довіру та безпеку до незнайомої людини.

Ставте ❤️ , якщо маєте схожі відчуття.