Репост из: Емоції та Комунікація
Історія мого шляху у роботі з почуттями.
Почав думати про це і не можу пригадати. А коли я почав працювати з цією темою? Мабуть, коли я почав цікавитися психологією та психотерапією. Я не пам'ятаю, що було раніше, книги чи навчання. У якийсь момент мого життя мені раптом стало цікаво вивчати тему психотерапії. я завжди любив читати. А тут почав читати класиків психології. Психоаналіз Фрейда, Юнг, Гештальт Терапія Фріца Перлза, НЛП, Гіпноз Мілтона Еріксона, але найбільше мене захопили роботи Олександра Лоуена у бік тілесно - орієнтованої терапії. Я з захопленням читав ці книги і вбирав усе, що там було написано. Якийсь внутрішній інтерес підштовхував мене до вивчення цих тем. Там було про тіло, про стан, про енергію. Як позбутися депресії і як радіти життю. Напевно, ці питання мотивували мене найбільше. Як бути щасливішим. Як допомогти собі і тим, кому це може бути потрібне.
Далі я захотів навчатися. І це були групи з гештальт – терапії. Я познайомився з дівчиною, а вона виявилася організатором одної з таких груп. Так і почався мій шлях. З дівчиною у нас не склалося, натомість склалося з гештальтом. Пам'ятаю цю групу.Це була моя перша. Групова психотерапія, напевно, це так називається. Тоді я гадки не мав що це і про що. Але було дуже цікаво. Я був наймолодший у групі. Тоді мені було близько 25. А в групі всі такі солідні дядьки та тітки за 30 і за 40. Усі успішні, багато хто з бізнесами. Навіть якийсь чувак був, який приїжджав на Бентлі. Я толком і не знав, чим він займається, з серії власник “заводів, параходів”, не сильно дорослий, але досить цікавий. Мені було цікаво слухати його. Про що він думає, як міркує, які у нього проблеми. Я майже нікого більше не пам'ятаю з тієї групи.
Запам'ятав ще одну дівчину чи жінку. Вона була старша за мене, але я чомусь їй дуже не подобався. Або, навпаки, дуже подобався, але вона проявлялася дуже агресивно в мій бік. Я не розумів, що вона має до мене. Ми так і не розібралися. Одного разу ми навіть удвох були на групі. Двоє ведучих я та вона. Тоді це були перші моменти вразливості для мене. Тоді я вчився відкриватися і говорити про свої почуття. Про те, що мені складно, чого я боюсь, що мені подобається. Ставши трохи більш відкритими один до одного, ми побачили, що за агресією стоїть вразливість. Що ми один одному здавалися пихатими. Що саме ця пихатість чіпляє. Але це була лише мить, а потім ми знову закрилися.
Пам'ятаю, як я мовчав на цих групах. Майже нічого не казав. Мені здавалося, що мої переживання не важливі. Що в групі такі круті люди і куди мені з моїми переживаннями. У процесі звичайно ж багато всього піднімалося. Я пам'ятаю як йшов з моторошним головним болем з кожної групи. Стояв у метро, чекаючи на свій поїзд і думав про те, а навіщо я туди ходжу?
Навіщо туди ходжу? Я довго не розумів і не міг знайти відповіді. Близько року тривала група. Потім було навчання, індивідуальна терапія та багато всього. Мабуть та група була стартом для мене. Стартом для подорожі вглиб себе. Щоб пізнати себе та навчитися проявлятися. Проявляти свої почуття, переживання. Бути живим.
Якщо і вам складно проявляти свої почуття, багато всього відчуваєте але складно все це виразити і після сильних емоцій болить голова, приходьте.👇
30 жовтня перше заняття онлайн групи “Про почуття”.
Почав думати про це і не можу пригадати. А коли я почав працювати з цією темою? Мабуть, коли я почав цікавитися психологією та психотерапією. Я не пам'ятаю, що було раніше, книги чи навчання. У якийсь момент мого життя мені раптом стало цікаво вивчати тему психотерапії. я завжди любив читати. А тут почав читати класиків психології. Психоаналіз Фрейда, Юнг, Гештальт Терапія Фріца Перлза, НЛП, Гіпноз Мілтона Еріксона, але найбільше мене захопили роботи Олександра Лоуена у бік тілесно - орієнтованої терапії. Я з захопленням читав ці книги і вбирав усе, що там було написано. Якийсь внутрішній інтерес підштовхував мене до вивчення цих тем. Там було про тіло, про стан, про енергію. Як позбутися депресії і як радіти життю. Напевно, ці питання мотивували мене найбільше. Як бути щасливішим. Як допомогти собі і тим, кому це може бути потрібне.
Далі я захотів навчатися. І це були групи з гештальт – терапії. Я познайомився з дівчиною, а вона виявилася організатором одної з таких груп. Так і почався мій шлях. З дівчиною у нас не склалося, натомість склалося з гештальтом. Пам'ятаю цю групу.Це була моя перша. Групова психотерапія, напевно, це так називається. Тоді я гадки не мав що це і про що. Але було дуже цікаво. Я був наймолодший у групі. Тоді мені було близько 25. А в групі всі такі солідні дядьки та тітки за 30 і за 40. Усі успішні, багато хто з бізнесами. Навіть якийсь чувак був, який приїжджав на Бентлі. Я толком і не знав, чим він займається, з серії власник “заводів, параходів”, не сильно дорослий, але досить цікавий. Мені було цікаво слухати його. Про що він думає, як міркує, які у нього проблеми. Я майже нікого більше не пам'ятаю з тієї групи.
Запам'ятав ще одну дівчину чи жінку. Вона була старша за мене, але я чомусь їй дуже не подобався. Або, навпаки, дуже подобався, але вона проявлялася дуже агресивно в мій бік. Я не розумів, що вона має до мене. Ми так і не розібралися. Одного разу ми навіть удвох були на групі. Двоє ведучих я та вона. Тоді це були перші моменти вразливості для мене. Тоді я вчився відкриватися і говорити про свої почуття. Про те, що мені складно, чого я боюсь, що мені подобається. Ставши трохи більш відкритими один до одного, ми побачили, що за агресією стоїть вразливість. Що ми один одному здавалися пихатими. Що саме ця пихатість чіпляє. Але це була лише мить, а потім ми знову закрилися.
Пам'ятаю, як я мовчав на цих групах. Майже нічого не казав. Мені здавалося, що мої переживання не важливі. Що в групі такі круті люди і куди мені з моїми переживаннями. У процесі звичайно ж багато всього піднімалося. Я пам'ятаю як йшов з моторошним головним болем з кожної групи. Стояв у метро, чекаючи на свій поїзд і думав про те, а навіщо я туди ходжу?
Навіщо туди ходжу? Я довго не розумів і не міг знайти відповіді. Близько року тривала група. Потім було навчання, індивідуальна терапія та багато всього. Мабуть та група була стартом для мене. Стартом для подорожі вглиб себе. Щоб пізнати себе та навчитися проявлятися. Проявляти свої почуття, переживання. Бути живим.
Якщо і вам складно проявляти свої почуття, багато всього відчуваєте але складно все це виразити і після сильних емоцій болить голова, приходьте.👇
30 жовтня перше заняття онлайн групи “Про почуття”.