Ви читали "Різдво з червоним кардиналом" Фенні Флеґґ? Я читала кілька років тому і зараз думаю про те, щоб перечитати. Для мене ця книга напрочуд добра і навіть трохи казкова.
Але сьогодні не так про книгу, як про історію її створення - також дивовижну та зігріваючу.
Дитинство Фенні Флеґґ пройшло на півдні Алабами. Час від часу, маленька Фенні разом з мамою відвідували мамину подругу - Френсіс Клевердон. Жінка мешкала в маленькому містечку Магнолія-Спрінгс. Дівчинка дуже любила проводити час в будинку міс Френсіс, особливо коли та перевдягалася в місіс Клаус та роздавала дітлахам подарунки на Різдво. Навіть після переїзду в Бірмінгем, 1-2 рази на рік Фенні приїздила в затишне містечко.
Однієї зими, коли Фенні Флеґґ вже жила і працювала в Нью-Йорку, вона почувалася особливо погано. Кілька місяців тому померла її мама. На роботі також були проблеми. Фенні здавалося, що вона загубилася в цьому світі. З наближенням свят, жінці ставало ще більш сумно.
Раптом їй подзвонила міс Френсіс і запросила на Різдво до себе в Магнолія-Спрінгс. Вона сказала: "Тобі треба приїхати додому, люба." Спочатку Фенні Флеґґ вирішила відмовитися, але зрештою все ж зібралася в дорогу. У будинку міс Френсіс на неї чекала добре знайома кімната, та, де вони багато разів зупинялися з мамою. Кімната виходила вікнами на заднє подвір'я. В той вечір воно видавалося таким же сумним, як і Фенні Флеґґ.
Різдвяного ранку, міс Френсіс принесла Фенні каву і сказала, що має для неї сюрприз. Вона розсунула штори і показала подвір’я, вкрите снігом, де метушилося безліч яскраво-червоних птахів. Один з них, кардинал, сів на підвіконня й, здавалось, дивився прямо на Фенні. Френсіс нагадала їй, що червоногруді птахи були улюбленцями її матері.
Візит у Магнолія-Спрінгс допоміг Фенні Флеґґ знайти душевний спокій. Пізніше вона дізналася, що в багатьох культурах червоногруді птахи вважаються символами надії, розради або навіть послання від близьких із небес. Згодом письменниця використала цей спогад як основу для книги.
В мене вже був допис про Фенні Флеґґ у форматі інтерв'ю.
Тихого вечора.
Але сьогодні не так про книгу, як про історію її створення - також дивовижну та зігріваючу.
Дитинство Фенні Флеґґ пройшло на півдні Алабами. Час від часу, маленька Фенні разом з мамою відвідували мамину подругу - Френсіс Клевердон. Жінка мешкала в маленькому містечку Магнолія-Спрінгс. Дівчинка дуже любила проводити час в будинку міс Френсіс, особливо коли та перевдягалася в місіс Клаус та роздавала дітлахам подарунки на Різдво. Навіть після переїзду в Бірмінгем, 1-2 рази на рік Фенні приїздила в затишне містечко.
Однієї зими, коли Фенні Флеґґ вже жила і працювала в Нью-Йорку, вона почувалася особливо погано. Кілька місяців тому померла її мама. На роботі також були проблеми. Фенні здавалося, що вона загубилася в цьому світі. З наближенням свят, жінці ставало ще більш сумно.
Раптом їй подзвонила міс Френсіс і запросила на Різдво до себе в Магнолія-Спрінгс. Вона сказала: "Тобі треба приїхати додому, люба." Спочатку Фенні Флеґґ вирішила відмовитися, але зрештою все ж зібралася в дорогу. У будинку міс Френсіс на неї чекала добре знайома кімната, та, де вони багато разів зупинялися з мамою. Кімната виходила вікнами на заднє подвір'я. В той вечір воно видавалося таким же сумним, як і Фенні Флеґґ.
Різдвяного ранку, міс Френсіс принесла Фенні каву і сказала, що має для неї сюрприз. Вона розсунула штори і показала подвір’я, вкрите снігом, де метушилося безліч яскраво-червоних птахів. Один з них, кардинал, сів на підвіконня й, здавалось, дивився прямо на Фенні. Френсіс нагадала їй, що червоногруді птахи були улюбленцями її матері.
Візит у Магнолія-Спрінгс допоміг Фенні Флеґґ знайти душевний спокій. Пізніше вона дізналася, що в багатьох культурах червоногруді птахи вважаються символами надії, розради або навіть послання від близьких із небес. Згодом письменниця використала цей спогад як основу для книги.
В мене вже був допис про Фенні Флеґґ у форматі інтерв'ю.
Тихого вечора.