Бізнес невмирущий

У Запоріжжі працює мережа закладів громадського харчування «Їдальня українського смаку». Її заснував Володимир Сірко – вимушений переселенець з тимчасово окупованого Енергодару.

До початку повномасштабного вторгнення Володимир розвивав дитячий табір у курортній Кирилівці. Проте війна змусила кинути бізнес та починати «з нуля» у новому місці.

Їдальню чоловік відкрив, зокрема, і щоб дати роботу своїм колишнім співробітникам. Перший заклад почав роботу у 2023 році, а другий - жовтні 2024. Ремонт на новій локації підприємець робив своїм коштом, а техніку та обладнання закуповували за гранти.

Також у роботі допомагають компенсації за працевлаштування ВПО, їх у колективі близько 95%.

Наші заклади в першу чергу соціальні. Люди тут працюють для того, щоб заробити собі кошти. Решта суми йде на погашення орендної плати, сплату за комунальні послуги, - розповів підприємець «Відбудові. Запоріжжя».

Крім самої їдальні Володимир розвиває напрямок кейтерингу. Навіть годують за цим форматом кілька шкіл та садочків у Запоріжжі. Для них кухарі готують за рецептами Євгена Клопотенка. А у сам напрямок підприємець інвестував близько 350 тисяч гривень.

Серед головних викликів Володимир Сірко називає економічну ситуацію та можливі блекаути. А серед головних планів - повернутися додому, до Енергодару.

20 листопада на зустрічі LEAD business club поспілкувалися із Сергієм Кочергіним. Загалом говорили про партнерства у бізнесі, але у цьому пості хочу зупинитися на іншому.

Сергій має досвід успішного продажу бізнесу, буквально недавно він продав свою компанію KTL Ukraine, агрохолдингу МХП Юрія Косюка. Багато кому може здатися, що продаж - це негативний сценарій, але це не так. Насправді, робити бізнес під продаж - одна зі стратегій.

Власне Кочергін окреслив три основні концепції розвитку бізнесу:

1. Дійна корова — стратегія, що акцентує увагу на максимізації регулярних дивідендів для співвласників та забезпеченні фінансової стабільності бізнесу. Ця модель підходить для ніш, де стабільність є критично важливою, наприклад, в традиційній торгівлі чи виробництві.

2. Імперія — політика експансії, яка передбачає вихід на нові ринки і розширення асортименту. Ідеально підходить для молодих компаній у технологічному секторі або стартапів, що прагнуть зайняти нові сегменти споживачів.

3. На продаж — активне масштабування бізнесу з метою підвищення його вартості перед потенційним продажем. Це підходить для сфер дистрибуції та послуг, адже в них легко створити привабливу бізнес-модель.

Пишіть у коментарях, якщо б вам було цікаво почитати, як Сергій Кочергін готував свою компанію до продажу!

Схоже, укрпоштівська E-Export School поїхала у турне Україною. Слідом за Харковом E-Export Intensive пройде в Одесі.

У програмі:

🎯 простими словами про бізнес на найбільших світових маркетплейсах — Etsy, eBay та Shopify;

🎯кейси, що мотивують;

🎯 зрозумілі інструкції від фахівців;

🎯 ключове про доставку замовлень, митне оформлення та приймання оплати.

Тож, раптом ви в Одесі - не пропустіть гарну можливість. Можливо, з цієї зустрічі почнеться експортна історія вашого бізнесу.

Реєстрація за посиланням

Днями сталася подія, яка ще дуже довго годуватиме уяву конспірологів по всьому світу - видання The Economist показало обкладинку до випуску з прогнозами на 2025 рік.

Звісно, The Economist медіа авторитетне і часто має влучні прогнози, але у містифікації я б не став ходити. Але вирішив зазирнути у прогноз та дізнатися, які глобальні тренди він обіцяє для бізнесу та економіки.

Тож, з 10 трендів «наших» 4:

✅ Торгівельна війна між США та Китаєм. Перші будуть вводити тарифи та обмеження, другий - шукатиме шляхи їх обійти. Зокрема запускатиме виробництва за кордоном «Мексики до Угорщини».

✅ Бум чистих технологій. Все той же Китай дедалі більше інвестує у зелену енергетику і стає лідером цього напрямку. Тож скоро може стати зрозумілим чи досягли ми «піку на викиди».

✅ Інфляція. Хоч багатьом країнам вдалося впоратися з інфляцією. Нові виклики - скорочення дефіцитів бюджету та збільшення видатків, зокрема на оборону.

✅ Краш-тест для ШІ. Інвестиції у штучний інтелект перевищили 1 трильйон доларів. Проте у компаній немає чітких стратегій, а інструмент не має широкого впровадження. Тож треба зрозуміти не просто чи збереже ШІ інвесторів, а й чи виправдає він сподівання загалом.

Та головне з прогнозу - життя сповнене сюрпризів і у 2025 може статися будь-що. Тож, як казали класики, нам своє робити.

Всі хочуть масштабуватися, але чи варто будувати виробництва за кордоном? 🧐

Минуло трохи часу з КМЕФ, проте інсайти лишилися. Одна з ключових тез спікерів – про те, що попри амбіції експансії, виробництва варто лишати в Україні. Погоджуюсь!

І ось чому:

🔹 Професійний людський ресурс, а ще українці більш креативні.

🔹 Свобода ведення бізнесу, спрощена система регуляції. У Європі навпаки все дуже зарегульовано.

🔹 Мінімум бюрократії. Так-так, у багатьох країнах ЄС бюрократичні перепони все ще залишаються викликом.

🔹Доступний старт. В нас можна запустити бізнес навіть із невеликим бюджетом завдяки численним програмам підтримки, грантам і пільговому кредитуванню. Для старту в ЄС потрібен значний капітал, а прибуток часто обмежується жорсткими правилами.

🙌 Виробництва в Україні – це ще і крутий вклад в економіку держави. А ми всі прагнемо, щоб вона була сильною та стабільною. Особливо зараз 💪🏼

Водночас, звісно, експортувати за кордон варто і треба, аби нести бренд Made in Ukraine на весь світ!

20 українських оборонних стартапів зможуть отримати по 5 тисяч доларів за підсумками навчальної програми від MITS та Victory Drones Defenst.

Заявку на участь можуть подати команди, які мають РоС (proof of concept) або вище та працюють з такими категоріями:

🎯 Безпілотні літальні апарати;
🎯 Безпілотні наземні комплекси;
🎯 Безпілотні підводні апарати;
🎯 Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ);
🎯 Засоби звʼязку, оптичної та акустичної розвідки;
🎯 Мінування розмінування;
🎯Програмне забезпечення та ШІ;
🎯Боєприпаси.

Реєстрація на програму - за посилання

Історія, яка надихає!

Тетяна Чернікова - переселенка. У 2016 році вона з родиною покинула окупований Донецьк, а після початку повномасштабного вторгнення їхати довелося вже з Харкова. Та це не завадило жінці двічі запустити власну справу!

Спочатку Тетяна в Харкові разом з сестрою запустили тепличне господарство. Почали з маленької теплиці, яку згодом замінили на велику, за 150 тисяч гривень. Вирощену зелень жінки продавали у харківські заклади та супермаркети. Навіть почали планувати виробництво власної продукції. Але реалізувати задумане завадило повномасштабне вторгнення.

Коли лишатися у Харкові стало надто небезпечно, Тетяна з родиною поїхали до селища Оржиця на Полтавщині. Там жінка запустила бренд готової їжі тривалого зберігання Food for you. Під нове підприємство залучили кілька грантів, облаштували виробництво та найняли команду.

Сьогодні Food for you готують близько 40 видів страв, серед яких картопля з м’ясом, каші, голубці, паштети тощо. Загалом виробляють понад 10 тисяч упаковок на місяць. Частину продукції передають як гуманітарну допомогу військовим та людям у скруті.

Бізнес із Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Харківської, Сумської та Чернігівської областей. Може отримати 5 тисяч доларів на відновлення або продовження роботи.

Серед вимог участі:

✅ Офіційна реєстрація;

✅ До 20 працівників;

✅ Мінімум 2 роки досвіду у бізнесі;

✅ Сплата податків протягом останніх 6 місяців;

Також буде треба подати бізнес-план з описом використання гранту та показати, що продукти/послуги мають попит.

Зареєструватись на програму та дізнатись більше деталей можна за посиланням.

Наближається кінець року, а разом з ним і розробка стратегій на 2025

На мою думку, найбільш ефективні сесії ті, які базуються на участі кожного співробітника. В нашому випадку залучаємо всіх працівників офісу, а також ключових представників виробництва: бухгалтерію, фінансового директора, головного бухгалтера, менеджерів з продажу, логістів та HR-фахівців. Кожен готує презентацію за своїм напрямом роботи і самостійно демонструє досягнення перед всім колективом.

Спочатку до цього підходу ставилися скептично: багато хто вважав, що їхня робота, наприклад, у логістиці, не заслуговує на окрему презентацію. Але це не так! Важливо донести команді, що внесок кожного – частина успіху і немає маленьких справ.

Також варто продемонструвати команді, що їхні досягнення помічають. А тому за результатами презентацій можна розподілити фінансові бонуси, або надати додаткові дей-офи.

Якщо співробітник погано підготувався до стратегічної сесії, це може бути сигналом для HR. Важливо ретельно з'ясувати чому – чи це незадоволеність зарплатою, проблеми в колективі, чи особисті труднощі, що впливають на роботу. Варто вчасно ідентифікувати такі фактори та за можливості надати підтримку.

Попередити саботаж, навіть у підготовці до стратсесії, – важливий елемент успішної командної роботи.

Співробітники, які несерйозно ставляться до своїх завдань, можуть впливати на загальну атмосферу під час презентацій, демотивувати інших.

Якщо ви не встигли на Київський економічний форум, скоро відбудеться ще один гарний бізнес-івент - 12 грудня у Києві пройде GET Business Festival.

На заході понад 90 фахівців з маркетингу, digital, PR, цифрових технологій, e-commerce і фінансів ділитимуться власним досвідом управління та розвитку бізнесу в умовах ризиків, мінливого бізнес-клімату, невизначеності і обмежених ресурсів.

Серед спікерів:

✅ Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики;
✅ Олег Заплетнюк, генеральний директор ТАС Агро;
✅ Тимофій Брік, ректор Університету Київської школи економіки;

Дізнатися більше про програму заходу та придбати квитки можна за посиланням

Харківський бренд парфумів Bibliotheque de Parfum відкрив перший бутік у Торонто. За словами власниці, для виходу на канадійський ринок довелося пройти майже квест: реєстрація, дозвільні документи та оренда приміщення.

Цікаво, як приживеться українська нішева парфумерія у Канаді

Друзі, хочу поділитися з особливим фото - на ньому можна побачити початок мого підприємницького шляху. На знімку — моя перша робоча машина, Daewoo Lanos, куплена наполовину з другом. Автівку купили за 5 з лишком тисяч доларів. Друг їздив на на ній в універ, а я міг брати її для роботи. Діло було у 2011-2012 роках.

Тоді якраз ставали популярними автоаксесуари: ксенон, лінзи для фар, дзеркала з камерами й інші «фішки». Охочих прокачати свої автівки було вдосталь. Тож я разом зі своїм компаньйоном купували ці аксесуари у Китаї та перепродували в Україні. Він мав два бокси на СТО і «постачав» клієнтів, а я відповідав за закупівлю, доставку й організацію процесів.

Власне на фото і зафіксований, мабуть, найяскравіший епізод доставки. Тут я вантажу кілька обвісів для машин на Ланос: вони кріпляться стропами та мотузками до решітки на даху. І в такому стані вони проїдуть чимало кілометрів з-під Харкова до Дніпра. Мене зупиняли майже на кожному посту ДАІ — поліцейські були в шоці, сміялися з конструкції, але пропускали далі. 

Тільки зараз розумію як це було ризиковано, можна було банально опинитися на штрафмайданчику та втратити товар. На цій угоді ми з партнером заробили щось близько 500-600 доларів. Це були справді великі гроші для нас на той час. До того ж стало зрозуміло які напрямки варто розвивати далі у цій справі.

Загалом, я проїхав на цьому Ланосі близько 100 тисяч кілометрів, і для мене це авто стало символом: навіть із невеликими коштами, але великим бажанням йти вперед можна досягти значного. Навіть звичайний Ланос може бути інструментом для досягнення мрії, якщо ставити перед собою цілі й не боятися ризикувати.

Розмови про відновлення авіаперельотів в Україні вже виглядають як ознака стабільності. Не встигли ми забути новини про дозволи на перельоти з Києва та Львова для авіакомпанії SuperNova, як маємо «нову» (але не супернову) серію цієї історії.

На Київському міжнародному економічному форумі пролунала теза, що перельоти з аеропортів «Бориспіль» та «Львів» можуть відновити уже до кінця січня 2025 року.

Мовляв, зі Львова до повітряного простору ЄС можна долетіти за 5-7 хвилин, а саме місто безпечніше ніж Тель-Авів. З Києва летіти довше, але потенційно теж нормально. Зрозуміло, що ця історія наробила галасу.

Forbes спробував розібратися, що взагалі відбувається. Інсайдер в Уряді розповів журналістам, що потенційно відновити роботу львівського летовища можна десь за 45 днів, «Борисполя» - за 2 місяці. Проте конкретних термінів початку цього процесу ще просто немає.

Також є й політична складова - урядовець каже, що на першочерговому відкритті «Борисполя» наполягають президент та прем’єр.

Крім того, у публікації зауважують, що «кілька авіакомпаній з Північної Європи» зацікавлені почати перельоти в Україну «як тільки це буде можливо». Крім безпеки, важливою перепоною до відновлення перельотів може стати й вартість страхування літаків. Через неї може суттєво зрости собівартість перельотів.

Підсумовуючи, маємо все теж, що й минулого разу - польоти будуть. Але будуть коли буде безпечно. Проте, сподіваюсь, що цей час настане якомога швидше.

Ukraine Support Fund від Google підтримає близько 100 українських компаній, заснованих у 2024-2025 роках. Програма має на меті допомогти підприємцям розвивати проєкти та створити основу для післявоєнного відновлення.

Учасники отримають:

✅ 100 тисяч доларів

✅ Індивідуальне наставництво

✅ Навчання лідерства

✅ Доступ до сервісів Google 

Серед вимог - офіційна реєстрація в Україні, проєкт на стадії MVP. Крім того, у пріоритеті компанії, які використовують штучний інтелект і мають соціальний вплив.

Більше про програму - за посиланням