de_cadence


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Блоги


Хроніки розпаду особистості та трохи музики.
В минулому Renasci

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Блоги
Статистика
Фильтр публикаций


І ось вони зліва направо:


Настрій за день: два


Настрій за день: один




Дуже дивний альбом. Турбує, але не лякає. Заспокоює, але не показує свого обличчя. Завжди знаходиться десь поза межами сприйняття. Одне з найемоційніших прослуховувань, що в мене було за останній час.
Особливо сподобався "For Wanda" зі звуками феєрверків. Як луна, що відбивається поміж довгих бетонних коридорів.


[ A Silver Mt. Zion — He Has Left Us Alone but Shafts of Light Sometimes Grace the Corner of Our Rooms... | 2000 | 🇨🇦 | Post-Rock ]


Ще з початку, як взяв телефон, відчував, що якість звуку значно гірша, ніж на комп'ютері. Ніби звук моно, а не стерео. Все звучить дешево, незалежно від навушників.
Думав, це просто натуральна різниця в якості між девайсами, та і в налаштуваннях звуку наче нічого нема.

І ось, РІК після покупки я вирішив загуглити, чи всі Мотороли так паршиво звучать.
На форумі хтось задався таким саме питанням, і виходить, виходить, треба було просто вимкнути заховану в спеціальних налаштуваннях функцію монофонічного аудіо. Завіса.

Радий, що музику тепер приємно слухати. Злий, що не докопався до цього раніше.




Сьогодні вночі слухав Black Midi – Hellfire. Якось від аван-прогу м'яса бруду плоті поступово перейшов до пісень у виконанні Олени Камбурової.
І так мені чомусь сумно стало. Не хочу м'яса бруду плоті. Хочу чистого, світлого, піднесеного. Щоб легкою ходою відчиняло вікна, двері навесні. А там дерева квітуть, і трава зелена, і кульбабки розлітаються на свіжому повітрі. І зорі сяють яскраво. І сонце крізь ранішню димку світить. І все так просто і легко.

Не хочу я щоб мене крутило так. Нічого не хочу. А крутить, падло. Як випрану білизну викручує, а з мене ллє і ллє. І наче вилилось вже все, а зсередини тісний акваріум так і не спорожнів.

Я також хочу вірити. Дуже-дуже хочу.


1 січня біля моря якось малувато людей


Дивлюся другий сезон "Гри в кальмара". З напруженої драми зробили якийсь комедійний фарс. В першому сезоні від гибелі деяких персонажів (Алі) хотілося плакати. Смерті та історії мали реальну вагу. А тут кожен (окрім головного героя першого сезону, він НУ ДУЖЕ серйозний тепер) – комічний бовдур, який під веселий синтпоп 80-х бігає та помирає під час ігор. Невдаха-син з жорсткою мамою. Крінжовий репер пед екстазі. Обов'язковий трансгендер. Морпіх-ідіот. Брати, сестри, всі знайомі, всі вагітні, але найголовніше – всі неймовірно ТУПІ.

Операторська робота також стала гіршою. Не знаю, як це пояснити, але взагалі серіал став виглядати куди дешевше.
Мені вже набридли деякі з цих персонажів, але вже цікаво додивитися. Добре, витримаю ще дві серії.

Але це повна жопа. Якщо захочете подивитися – дивіться тільки перший сезон. Він дійсно хороший.


Нещодавно я проослухав всю дискографію Radiohead і створив для себе топ з 25 наулюбленіших їх пісень з усіх 143. Вийшло так, що з кожного альбому додав як мінімум один трек, окрім як з "The King of Limbs", тому що він єдиний якось взагалі не зайшов.

Якщо раптом ви ще не знайомі з творчістю одного з найвідоміших гуртів сучасності — можливо, цей плейліст саме для вас:
https://open.spotify.com/playlist/1LGdsnWqLAhPOkfen8ZCjQ?si=2815beb84f464db8


Сьогодні шаленію від цієї пісні Vivienne Mort. Не дуже люблю стиль а-ля кабаре, але цей альбом ну дуже круто звучить.
Особливо посмішку викликають інтонації співачки. Як вона передає божевілля (чи прозріння?) ліричної героїні — це супер.
Уявляю собі образ панночки з ВІй. Крутяк.


І ще, усім не-ортодоксам: вітаю вас з Різдвом! Христос народився!


Дві фотки з одного дня:

1 — отримав стусанів й дуже гучних побажань гарного дня від бабці, що на фотці (думала, що хочу щось зробити з її квітами)
2 — чаювання з дотриманням усіх традицій в файному закладі, це, звісно, круто, але чай без цукру це якась профанація. Тобто я маю повірити що людям подобається пити таку водичку?) Шо?))

Але чайну "Жунь" рекомендую. Дуже гарне та атмосферне місце, де можна не просто зігрітися, а й цікаво провести час.




Довго не міг дописати. Відчувається


Я замерз у домашній безодні,
Загубився в обіймах пісень.
Чи зсередини то, чи вже зовні
Швидкоплинно коротшає день.

Розтягнеться у часі прощання,
Знайде шлях між щілин віконниць.
Розповзеться по дому мовчання
Серед скрипу старих половиць.

Недосяжні залишаться мрії,
Як лелека, що здійметься ввись.
Чи є сенс в безнадійній надії,
Що веде не нагору, а вниз?

Ти прости, що порушую спокій,
За дурні обіцянки пробач.
Я трясусь, ніби пойманий злодій,
Бо суддя мій — бажаний слухач.


Нещодавно бачив уривок з інтерв'ю Ельдара Рязанова. Режисера, який зняв "Гараж", один з моїх найулюбленіших радянських фільмів.
Суть була в тому, що він знімав цей фільм з надією на те, що майбутні покоління зможуть сказати, що його фільм — неправда. "Не буває такого абсурду в житті". А люди дивляться й понині. І актуальний він понині. І це жахливо.

І "Ліля 4-ева" актуальний понині. Чому воно так? За що


Це один з найсильніших, найважчих, найгірших, наймерзотніших, найтемніших фільмів, які я коли-небудь бачив. Господи, він же заснований на реальних подіях. З кожною хвилиною все гірше. І коли може здатися, що все насправді буде ліпше, тобі однією фразою дають ляпаса. Проституція, злидні, повна темінь

Господи! Господи? Господи!

Показано 20 последних публикаций.