Варіабельність серцевого ритму як маркер автономної дисфункції при ПТСР
Шановні фахівці/-чині! Ми продовжуємо тему перетину ПТСР та лЧМТ.
Даним матеріалом ми хочемо показати, що дисфункція автономної нервової системи характерна не тільки для лЧМТ (що описано у матеріалі за посиланням), але і для ПТСР.
▪️Варіабельність серцевого ритму (ВСР) – фізіологічна міра, пов'язана з активністю вегетативної (автономної) нервової системи (АНС).
▪️Вважається, що більш високий рівень ВСР вказує на парасимпато-симпатичний баланс та пов'язаний з психологічною відмовостійкістю і більш гнучкою автономністю, що відображають здатність людини ефективно адаптуватися до мінливих соціальних або екологічних вимог і успішно виконувати когнітивні завдання.
▪️У статті Физиологические основы применения анализа вариабельности ритма сердца для выявления групп риска посттравматического стрессового расстройства (російськомовна стаття українських авторів) проаналізовано спроможності окремих параметрів ВСР як скринінгових маркерів ПТСР та супутніх розладів.
ВСР як маркер автономної дисфункції при ПТСР
▪️Останнім часом у лонгітюдних дослідженнях на репрезентативних вибірках військових різних родів військ, поліцейських, охоронців, пожежників показано, що значення ВСР перед виходом на чергування або бойовим виходом може бути використано як предиктор ПТСР після стресової події: нижчий рівень ВСР перед виходом (виміряний з урахуванням відношення низькочастотних складових ритму до високочастотних) пов'язаний з більш високим ризиком діагностики ПТСР після чергування, а також більш суттєвим проявом симптомів.
▪️Вибір ВСР як предиктора ПТСР не випадковий і оснований на теоретичному та емпіричному зв'язку ВСР з АНС та ЦНС.
▪️ПТСР асоціюється зі зниженою когерентністю серцевого ритму, що віддзеркалює дисфункцію АНС, оцінити яку і дозволяють показники ВСР. У пацієнтів із ПТСР, депресією та тривожними розладами спостерігається зниження ВСР порівняно із загальною популяцією.
▪️Дисфункція парасимпатичної активності після травматичних подій, суттєві зміни якої прискорює досвід бойової травми, може бути значним предиктором розвитку ПТСР.
▪️Такі емоційні стани, як постійний стрес, занепокоєння та страх, можуть знизити потужність спектру високочастотних складових ВСР: дослідженнями підтверджено зниження цього показника в осіб із ПТСР порівняно з контрольною групою.
▪️Знижена вагус-опосередкована ВСР також пов'язана із зменшенням саморегуляції: військовослужбовці з найгіршими показниками вегетативної регуляції можуть мати підвищений ризик появи симптомів ПТСР після травмуючої події.
▪️Дослідження демонструють також обернено пропорційний зв'язок між ВСР до травми та серйозністю симптомів ПТСР після травми. При цьому для прогнозування вразливості до ПТСР не передбачається визначення певного початкового рівня ВСР: низький рівень ВСР, швидше за все, є одним із багатьох можливих факторів ризику для ПТСР, включно з генетичним фоном та факторами довкілля. Однак лише показники ВСР серед цих факторів піддаються однозначному визначенню.
▪️Таким чином, показники ВСР можуть бути корисними фізіологічними параметрами при оцінці та моніторингу симпатовагальної функції у пацієнтів з ПТСР.
▪️Показники ВСР мають практичні переваги, пов'язані з низькою вартістю їх вимірювання та доступністю персональних пристроїв/ застосунків для їх моніторингу.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Шановні фахівці/-чині! Ми продовжуємо тему перетину ПТСР та лЧМТ.
Даним матеріалом ми хочемо показати, що дисфункція автономної нервової системи характерна не тільки для лЧМТ (що описано у матеріалі за посиланням), але і для ПТСР.
▪️Варіабельність серцевого ритму (ВСР) – фізіологічна міра, пов'язана з активністю вегетативної (автономної) нервової системи (АНС).
▪️Вважається, що більш високий рівень ВСР вказує на парасимпато-симпатичний баланс та пов'язаний з психологічною відмовостійкістю і більш гнучкою автономністю, що відображають здатність людини ефективно адаптуватися до мінливих соціальних або екологічних вимог і успішно виконувати когнітивні завдання.
▪️У статті Физиологические основы применения анализа вариабельности ритма сердца для выявления групп риска посттравматического стрессового расстройства (російськомовна стаття українських авторів) проаналізовано спроможності окремих параметрів ВСР як скринінгових маркерів ПТСР та супутніх розладів.
ВСР як маркер автономної дисфункції при ПТСР
▪️Останнім часом у лонгітюдних дослідженнях на репрезентативних вибірках військових різних родів військ, поліцейських, охоронців, пожежників показано, що значення ВСР перед виходом на чергування або бойовим виходом може бути використано як предиктор ПТСР після стресової події: нижчий рівень ВСР перед виходом (виміряний з урахуванням відношення низькочастотних складових ритму до високочастотних) пов'язаний з більш високим ризиком діагностики ПТСР після чергування, а також більш суттєвим проявом симптомів.
▪️Вибір ВСР як предиктора ПТСР не випадковий і оснований на теоретичному та емпіричному зв'язку ВСР з АНС та ЦНС.
▪️ПТСР асоціюється зі зниженою когерентністю серцевого ритму, що віддзеркалює дисфункцію АНС, оцінити яку і дозволяють показники ВСР. У пацієнтів із ПТСР, депресією та тривожними розладами спостерігається зниження ВСР порівняно із загальною популяцією.
▪️Дисфункція парасимпатичної активності після травматичних подій, суттєві зміни якої прискорює досвід бойової травми, може бути значним предиктором розвитку ПТСР.
▪️Такі емоційні стани, як постійний стрес, занепокоєння та страх, можуть знизити потужність спектру високочастотних складових ВСР: дослідженнями підтверджено зниження цього показника в осіб із ПТСР порівняно з контрольною групою.
▪️Знижена вагус-опосередкована ВСР також пов'язана із зменшенням саморегуляції: військовослужбовці з найгіршими показниками вегетативної регуляції можуть мати підвищений ризик появи симптомів ПТСР після травмуючої події.
▪️Дослідження демонструють також обернено пропорційний зв'язок між ВСР до травми та серйозністю симптомів ПТСР після травми. При цьому для прогнозування вразливості до ПТСР не передбачається визначення певного початкового рівня ВСР: низький рівень ВСР, швидше за все, є одним із багатьох можливих факторів ризику для ПТСР, включно з генетичним фоном та факторами довкілля. Однак лише показники ВСР серед цих факторів піддаються однозначному визначенню.
▪️Таким чином, показники ВСР можуть бути корисними фізіологічними параметрами при оцінці та моніторингу симпатовагальної функції у пацієнтів з ПТСР.
▪️Показники ВСР мають практичні переваги, пов'язані з низькою вартістю їх вимірювання та доступністю персональних пристроїв/ застосунків для їх моніторингу.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням