Нейрогенне заїкання після ЧМТ📚 Огляд літератури
Neurogenic Stuttering: Etiology, Symptomatology, and Treatment висвітлює питання патофізіології, симптоматики та можливих підходів до терапії заїкання, зокрема, внаслідок ЧМТ.
▪️Заїкання – це порушення плавного мовлення, що характеризується появою повторення звуків, складів і односкладових слів, подовження приголосних і затримок.
▪️Ці порушення можуть впливати на швидкість і ритм мовлення і можуть супроводжуватися негативною реакцією, уникаючою поведінкою, відчуттям труднощів і фізичною напругою.
📌 Нейрогенне заїкання є підтипом набутого заїкання, яке характеризується порушенням плавності мовлення, пов’язаним з ураженням мозку.
▪️Нейрогенне заїкання в більшості випадків виникає в результаті інсульту або травми, включно з лЧМТ.
▪️Типові симптоми в розмовному мовленні включають неконтрольований темп мовлення, довгі паузи, прискорений темп мовлення між паузами, збільшення кількості повторень складів і слів, подовження, вставні слова та характерні швидкі незрозбірливі "сплески" мовлення.
▪️У пацієнтів з черепно-мозковою травмою часто спостерігаються труднощі з підбором слів, мовні труднощі, апраксія. Проблеми з плануванням і дотриманням наративного дискурсу можуть призвести до порушення плавності мовлення, яке може вказувати на нейрогенне заїкання.
(Диференціальна діагностика нейрогенного заїкання буде темою окремого допису)
▪️ Потенційно важливими в контексті лікування наслідків лЧМТ є також описані в літературі окремі випадки нейрогенного заїкання внаслідок прийому психотропних препаратів, таких як клозапін, рисперидон, оланзапін, літій, флуоксетин, фенотіазин, трициклічні антидепресанти, алпразолам.
▪️ Дослідження вказують на те, що нейрогенне заїкання та епілепсія можуть співіснувати, однак однозначний причинно-наслідковий зв'язок між ними не встановлено:
▫️епілепсія та заїкання можуть розвинутися як наслідок одного і того ж самого ушкодження мозку, або ж
▫️заїкання може бути наслідком аномальної електричної активності внаслідок нападу, в такому випадку при успішному лікуванні епілепсії заїкання може минати.
📋 Оцінка нейрогенного заїкання включає анамнестичні дані, включно із медичним та соціальним анамнезом, та неврологічний огляд.
▫️Ключові діагностичні питання включають інтервали нейротравми та психологічної травми, інформацію про фактори навколишнього середовища та час початку медикаментозної терапії, якщо вона проводиться.
▫️Стандартна оцінка включає аналіз репрезентативного зразка мовлення, визначення індексу порушення плавності, визначення вторинних поведінкових реакцій, оцінку темпу мовлення, оцінку думок і переконань, пов’язаних із заїканням.
▫️Оцінка моторних мовленнєвих можливостей необхідна для визначення наявності додаткових рухових моторних розладів, які впливають на плавність мовлення.
▫️Заїкання необхідно аналізувати в різних мовленнєвих завданнях. Необхідно визначити позицію порушення плавності в словах, а також ефект адаптації.
▪️Важливим діагностичним маркером в оцінці нейрогенного заїкання є факт появи симптомів одночасно з ураженням мозку.
▪️Слід провести когнітивне тестування, якщо є підозра на неврологічні дефіцити, не підтверджені нейровізуалізацією.
📌 Раніше вважалося, що нейрогенне заїкання персистентне та резистентне до терапії. Однак з'являються свідчення щодо ефективності втручань терапії мови та мовлення.
▪️За оцінками авторів, не існує консенсусу щодо найефективніших терапевтичних підходів, оскільки декілька розладів мовлення нейрогенної природи можуть спостерігатися одночасно, ускладнюючи задачу. Результати терапії залежать від того, наскільки можуть бути вилікувані неврологічні прояви ураження мозку, а у важких випадках — результати рідко помітні одразу.
▪️ Потрібне консультування родин, навчання пацієнта, якщо він проявляє тривожність.
▪️Ефективними є підтримка вимови слів, зниження темпу, моделювання плавності, метроном.
▪️Фармакотерапія не є першим вибором, однак є свідчення щодо ефективності атипових антипсихотиків та протиепілептичних препаратів.
🧠🩶 З повагою,
RecoWARy — Фахівцям/-чиням