Підхід CO-OP
У нашому дописі Ерготерапевтичні втручання, спрямовані на когнітивну сферу було згадано підхід CO-OP. У цьому матеріалі його принципи та цінність буде розкрито детальніше.
📌 Когнітивна орієнтація на повсякденну заняттєву ефективність (Cognitive Orientation to daily Occupational Performance, CO-OP; CO-OP Approach) — це терапевтичний підхід для дітей і дорослих, які зазнають труднощів у виконанні навичок, які вони хочуть, потребують або мають виконувати.
▪️CO-OP — це спеціально розроблений, активний клієнтоцентрований підхід, який залучає людину на метакогнітивному рівні до вирішення проблем ефективності. Орієнтований на досягнення успіху, CO-OP базується на спільному встановленні цілей, динамічному аналізі, використанні когнітивних стратегій, керованому дослідженні та стимулююванні.
▪️СО-ОР був розроблений для дітей з порушеннями розвитку, але на сьогодні широко досліджений та доведено ефективний для дорослих, зокрема, з наслідками ЧМТ.
Цілі CO-OP
▫️Набуття навичок
▫️Розвиток когнітивних стратегій
▫️Узагальнення навичок і стратегій на контекст повсякденного життя
▫️Перенесення опанованого на нові навички та контексти.
▪️Однією з суттєвих відмінностей між CO-OP та іншими підходами є те, що CO-OP передбачає більше часу для обговорення того, як саме пацієнт виконує певну діяльність. Мета полягає в тому, щоб скерувати пацієнта до самостійної розробки рішення, а отже розвитку у пацієнта навичок вирішення проблем, які можна перенести на інші види діяльності.
▪️На початку роботи пацієнт має визначити три важливі особисто для нього активності, які і будуть цілями. Для пацієнтів з наслідками ЧМТ іноді використовують картки з повсякденними активностями, щоб допомогти згадати/усвідомити, що саме він регулярно робив до травми, але не може робити (стикається з труднощами в процесі) після травми.
▪️Кероване дослідження (Guided discovery) вимагає багато запитувати, а не говорити, щоб підштовхнути пацієнта до самостійного усвідомлення тих змін, які потрібні для успішного виконання. Згідно результатів досліджень, такий підхід, замість команд та інструкцій, допомагає кращому перенесенню змін на інші задачі та контексти.
Наприклад, для пацієнтів з посттравматичною втомою це може бути навичка розділяти справи на фрагменти, які можна виконати без втоми, та розмежування їх достатніми періодами відпочинку.
▪️У підході СО-ОР фокус — на важливих для пацієнта діях, а не на обмеженнях та їхніх причинах. Тобто, метою роботи буде "розбірливо писати від руки", а не "покращення дрібної моторики".
У аналізі дій важливо фіксувати, що саме не виходить для успішного виконання. Тобто, якщо пацієнт не може їздити на велосипеді, слід зазначити, що у нього проблеми з керуванням для рівної їзди та недостатній тиск на педалі, а не "проблеми з балансом та слабкість м'язів"
▪️ Пацієнтів навчають підходу Ціль-План-Дія-Контроль як універсальній метакогнітивній стратегії.
▪️ В межах стратегій для конкретних активностей пацієнтів навчають, на що саме їм слід звертати увагу та які додаткові дії робити.
Наприклад, зафіксувати аркуш паперу для письма, використовувати лінований папір, стежити за правильним написанням проблемних літер.
▪️ Головними принципами в процесі є:
▫️цікавість та залученість. Процес будується на мотивації пацієнта та самостійному дослідженні
▫️ заохочення навчання за допомогою усіх стандартних технік (підкріплення, підказки, моделювання тощо)
▫️робота над незалежністю. Словесні підказки та фізична підтримка мають припинятися якомога раніше
▫️ заохочення перенесення навичок на інші контексти. СО-ОР передбачає домашні завдання та обговорення, як саме пацієнт робитиме цю ж дію вдома, до яких інших навичок можна застосувати опановане.
Сподіваємося, цей матеріал корисний для фахівців/-чинь, які працюють з пацієнтами з наслідками ЧМТ, тож просимо поширити цей допис серед ваших колег!
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
У нашому дописі Ерготерапевтичні втручання, спрямовані на когнітивну сферу було згадано підхід CO-OP. У цьому матеріалі його принципи та цінність буде розкрито детальніше.
📌 Когнітивна орієнтація на повсякденну заняттєву ефективність (Cognitive Orientation to daily Occupational Performance, CO-OP; CO-OP Approach) — це терапевтичний підхід для дітей і дорослих, які зазнають труднощів у виконанні навичок, які вони хочуть, потребують або мають виконувати.
▪️CO-OP — це спеціально розроблений, активний клієнтоцентрований підхід, який залучає людину на метакогнітивному рівні до вирішення проблем ефективності. Орієнтований на досягнення успіху, CO-OP базується на спільному встановленні цілей, динамічному аналізі, використанні когнітивних стратегій, керованому дослідженні та стимулююванні.
▪️СО-ОР був розроблений для дітей з порушеннями розвитку, але на сьогодні широко досліджений та доведено ефективний для дорослих, зокрема, з наслідками ЧМТ.
Цілі CO-OP
▫️Набуття навичок
▫️Розвиток когнітивних стратегій
▫️Узагальнення навичок і стратегій на контекст повсякденного життя
▫️Перенесення опанованого на нові навички та контексти.
▪️Однією з суттєвих відмінностей між CO-OP та іншими підходами є те, що CO-OP передбачає більше часу для обговорення того, як саме пацієнт виконує певну діяльність. Мета полягає в тому, щоб скерувати пацієнта до самостійної розробки рішення, а отже розвитку у пацієнта навичок вирішення проблем, які можна перенести на інші види діяльності.
▪️На початку роботи пацієнт має визначити три важливі особисто для нього активності, які і будуть цілями. Для пацієнтів з наслідками ЧМТ іноді використовують картки з повсякденними активностями, щоб допомогти згадати/усвідомити, що саме він регулярно робив до травми, але не може робити (стикається з труднощами в процесі) після травми.
▪️Кероване дослідження (Guided discovery) вимагає багато запитувати, а не говорити, щоб підштовхнути пацієнта до самостійного усвідомлення тих змін, які потрібні для успішного виконання. Згідно результатів досліджень, такий підхід, замість команд та інструкцій, допомагає кращому перенесенню змін на інші задачі та контексти.
Наприклад, для пацієнтів з посттравматичною втомою це може бути навичка розділяти справи на фрагменти, які можна виконати без втоми, та розмежування їх достатніми періодами відпочинку.
▪️У підході СО-ОР фокус — на важливих для пацієнта діях, а не на обмеженнях та їхніх причинах. Тобто, метою роботи буде "розбірливо писати від руки", а не "покращення дрібної моторики".
У аналізі дій важливо фіксувати, що саме не виходить для успішного виконання. Тобто, якщо пацієнт не може їздити на велосипеді, слід зазначити, що у нього проблеми з керуванням для рівної їзди та недостатній тиск на педалі, а не "проблеми з балансом та слабкість м'язів"
▪️ Пацієнтів навчають підходу Ціль-План-Дія-Контроль як універсальній метакогнітивній стратегії.
▪️ В межах стратегій для конкретних активностей пацієнтів навчають, на що саме їм слід звертати увагу та які додаткові дії робити.
Наприклад, зафіксувати аркуш паперу для письма, використовувати лінований папір, стежити за правильним написанням проблемних літер.
▪️ Головними принципами в процесі є:
▫️цікавість та залученість. Процес будується на мотивації пацієнта та самостійному дослідженні
▫️ заохочення навчання за допомогою усіх стандартних технік (підкріплення, підказки, моделювання тощо)
▫️робота над незалежністю. Словесні підказки та фізична підтримка мають припинятися якомога раніше
▫️ заохочення перенесення навичок на інші контексти. СО-ОР передбачає домашні завдання та обговорення, як саме пацієнт робитиме цю ж дію вдома, до яких інших навичок можна застосувати опановане.
Сподіваємося, цей матеріал корисний для фахівців/-чинь, які працюють з пацієнтами з наслідками ЧМТ, тож просимо поширити цей допис серед ваших колег!
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням