Бувають дні, коли вранці пробиваєшся на поверхню, немов крізь товщу бруду. Неначе до ніг привʼязано якір. Коли знаєш, що вночі ти віддав Богові душу. І радіти нічому, крім того, що помер ти своєю смертю, тож ніхто не зможе трансплантувати твої мертві органи.
Такими бувають кожні шість із семи днів.
📖 «Смілла та її відчуття снігу» Петер Хьоґ
Ох уж ці скандинави та їхній оптимізм. Люблю їх.