ЩЯЧ: літературний снобізм


Гео и язык канала: Украина, Русский
Категория: Психология


ЩЯЧ - Щодня я читаю. І виписую цитати

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Русский
Категория
Психология
Статистика
Фильтр публикаций


Бувають дні, коли вранці пробиваєшся на поверхню, немов крізь товщу бруду. Неначе до ніг привʼязано якір. Коли знаєш, що вночі ти віддав Богові душу. І радіти нічому, крім того, що помер ти своєю смертю, тож ніхто не зможе трансплантувати твої мертві органи.

Такими бувають кожні шість із семи днів.


📖
«Смілла та її відчуття снігу» Петер Хьоґ

Ох уж ці скандинави та їхній оптимізм. Люблю їх.


Сергій, а можна я буду казати, що це я відкрила буктоку прозу Олексія Жупанського? 🤭🥰

«Побутовий сатанізм» ще не читала, але планую)


Репост из: Сергій - A Book About
Я зробив собі новий тік ток акаунт👀

Чому?
Мало хто знає, але мій попередній акаунт був у мене ще до буктоку і там більша частина аудиторії не є книжковою.

І мене це дуже бісить, бо я хочу книжковий блог з книжковою аудиторією.

Тому можна сказати, що починаю з нуля. Планую робити відео щодня.

Буду дуже вдячний, якщо підпишетесь і лайкнете останнє відео😌🫶🏼

Лінк тут


Як описує героїню книжки автор (один з героїв):

… ми маємо справу з молодою, дуже незалежною жінкою з надзвичайним потенціалом, який вона честолюбно й талановито використовує.


Як описує героїню середньостатистичний український чоловік, дивіться на скріншоті.

п.с. героїні - 37


Я не знавець автомобілів. Якби мене запитали, я б сказала, що всі машини світу сього можна, пропустивши через гідравлічний прес і запустивши із стратосфери, спокійно відправити обертатися по орбіті навколо Марса. Звичайно ж, за винятком тих таксі, які повинні бути в моєму розпорядженні, коли вони мені знадобляться.


📖 «Смілла та її відчуття снігу» Петер Хьоґ


Друга війна, триваліша й запекліша, з кожним роком дедалі сіріша, аж поки для мене й мого покоління війна зробилася більш нормальною формою життя, аніж повсякдення.


📖 «Місячний краєвид» Міка Валтарі

*мова про Зимову і Другу світову війни


Люди, які проводять майже весь час в твітері, щиро не розуміють, як можна читати 50-100+ книг на рік і де брати на це час.
Хмммммм…
Дайте-но подумаємо…
Можливо…
Треба…
Видалити твітер?

Звісно ж, всі, хто читає 50+ книг на рік:
• нічого не роблять
• ніде не працюють
• читають тільки діалоги
• не памʼятають, про що книги
• пиздять

https://x.com/alyonational/status/1874538942697177471


Товариство моїх улюблених героїв-тінейджерів, Голдена Колфілда та Андріана Моула, поповнилося ще одним — Йоелем.

Я мав непоганий костюм, і в ньому були довгі штани, до яких я ще повністю не звик. Те, що я їх носив, теж ставило переді мною певні зобовʼязання. Я давав своєю поведінкою зрозуміти, що живу весь у своїх думках, які є важливішими за всі пустопорожні запитання й повсякденні справи. Можливо, я таки думав про важливі та глибокі речі, звідки мені тепер про це знати?


Я вважав тієї пори, що немає нічого більш ідіотського, ніж довго і нудно розʼяснювати, хто кому доводиться родичем.
Адже людина все ж таки може подумати про щось важливіше
— ну, скажімо,
про безсмертя душі
чи про
зручну холодильну установку
, за допомогою якої можна в домашніх умовах виготовляти нітрогліцерин.


📖 «Місячний краєвид» Міка Вальтарі




Дочитала «Лукавства Лока Ламори» до 100-ї сторінки і… мені не пішло. А життя занадто бентежне і коротке, аби читати книжки, які не заходять.

У мене є план на 2025-й — розширити читацьку географію, тому взяла «Місячний краєвид» фінського письменника Міка Валтарі.

Йоелю — 12. І це, на хвилиночку, поважний вік: мама відпускає самого їхати потягом до тітки й дядька, а у власній (!) валізі лежать перші купальні труси!

З анотації припустила, що це буде щось трагічне (і, можливо, так і станеться). Але Йоель ще той шельма! Наприклад, незадоволений якістю обіду, він вирішує скористатися тітчиною побожністю та у вечірні молитви додавати побажання щодо меню. Звісно ж, Бог завжди зважав на молитви хлопчика.


Якщо я хоч щось знаю про стосунки, то цим «щось» є те, що жодне хороше речення не починається зі слів «ну, дивися». Ніхто ніколи не каже: «Ну, дивися, це чудова ідея! Ти маєш рацію! Досить уже сперечатися!»


📖 «Той, хто полюбить тебе у всій твоїй жалюгідній славі»


Зі мною трапився fomo: я подумала, що всі вже встигли прочитати збірку оповідань від творця Коня Боджека, одна я, лохина, досі тягну коня за хвіст.

Тому сьогодні прочитала 6 оповідань, 2 з яких дуже відгукнулися:

І. Про нові стосунки, як банки з солоними цирковими кешʼю.

У кожній банці кешʼю може ховатися фальшива змія, але ти й далі безтямно відкриваєш їх, оскільки десь там, глибоко в серці, ти досі віриш в кешʼю.


V. Про прогулянки памʼятними місцями минулих стосунків


У місті повно цих зачіпок, і що довше ти живеш тут, то більше пасток залишаєш по собі.

[…]

Але серед усіх тих памʼятників полеглим героям і трагічним жертвам твого непостійного серця, списку такого довгого й обтяжливого, немов квартал між двома авеню, все ж залишається єдине місце, куди ти нізащо не схотіла б повертатися - більше, ніж будь-куди ще.

***

Ти уявляєш собі, як проводиш решту життя з цим чоловіком — як перед тим уявляла собі життя з усіма іншими - не тому, що ти думаєш, що це обовʼязково станеться, а
тому, що ти просто не можеш не мріяти.


Взагалі, як виявилося, абсолютно всі оповідання тут про стосунки, кохання і оце все. З домішкою крейзі метафор і сюрреалізму.

Я чомусь думала, що буде дуже щось веселе. Ні, я не читала анотацію. А от чим я слухала відгуки своїх букток-подружок, я навіть хз.


Воу! Жанну батальйонерку переклали і видали англійською: тиць

Можете залишити англомовний відгук на гудрідз

А якщо ви досі не читали, то що ви сидите — додавайте в план на 2025 рік!

Ось мій відгук у тікітаках


Вчора, поки збиралася на бранч з дівчатами, зняла відео про свої читацькі підсумки року.

Хто є в тікітаках - з вас лайк 😌

https://vm.tiktok.com/ZMkA7keQ3/


На Новий рік домовилися з подружками подарувати одна одній книги. Ось що подарували мені 😍


Вітаю всіх з прийдешнім Новим роком!

Бажання у нас усіх має бути одне. Але у мене є ще одне маленьке — закиньте моїм друзям новорічний донат.

Моно: https://send.monobank.ua/jar/3gGMT59YDS
Пейпал: dudarenko398@gmail.com

Ось їхній тг-канал (вони жосткі) https://t.me/Assault_Battalion_1


Репост из: Александр
Інша верстка - ні. Тільки трошки змінена. А от конвертація в інші формати - так. Що стосується аудіо, то це не бонус, а величезні витрати


Репост из: Книжкове буття
трохи просвітництва вранці.

Ні, електронні книжки не йдуть видавництвам як бонус. Коли купуються права, то треба одразу узгоджувати і прописувати у договорах, на які формати ви купуєте права. І якщо права купили лише на паперову версію, то потім можуть піти роки, щоб докупити права ще на електронну або аудіо версію.

Від формату залежить і роялті (те, що отримує автор і за що живе — його зарплата). І так склалося, що роялті на книжки в е-форматі і аудіо вищі, ніж роялті на паперовий формат.

На електронний формат має бути зовсім інша верстка.

І якщо читачі хочуть, щоб кожна книжка була одразу у кількох форматах, то мають розуміти, що цим має хтось займатися. Якась хтося, яка має слідкувати за тим, коли закінчуються права саме на е-книжки і коли слід їх поновити, коли мають бути виплати, комунікувати із усіма платформами, де є офіційні електронні книжки. Тобто менеджер / менеджерка у штаті видавництва, яка займається лише книжками в е-форматі. А коли цих книжок в каталозі стає дуже багато, то, може, й не одна, бо хтось має займатися акціями (окрім всього).

А ще, якщо читачі хочуть акцій і новинок в е-форматі одразу із виходом паперових книжок, то мають бути хтосі, які ці електронні книжки промотують: купують рекламу у блогерів, налаштовують таргет саме на е-книжки, комунікують про акції, створюють контент саме про е-формати.

І я впевнена, що щось в цьому ланцюжку ще пропустила.

Ні, бонусом нічого нікому не йде. Але у нас так люблять знецінювати чужу роботу, що аж у чергу за цим стають.


Цього року я прочитала 98 книг і ось ті, яким я поставила 5 з 5:

1. «Гертруда» Герман Гессе
2. «Смерть бере відпустку» Жузе Сарамаґу
3. «Точка нуль» Артем Чех
4. «Невеличка драма» Валерʼян Підмогильний
5. «Картонні замки» Марк Аксельрод
6. «Травам не можна помирати» Степан Процюк
7. «Шлях королів» і «Слова променистогг ордену» Брендона Сандерсона
8. «Зелена маргарита» Світлана Пиркало
9. «НепрОсті» Тарас Прохасько
10. «Міфи» Стівен Фрай
11. «Розбійник» Роберт Вальзер
12. «Пацики» Анатолій Дністровий
13. «Правік та інші часи» Ольга Токарчук
14. «Осіннє заціпеніння» Олексій Жупанський
15. «Товаришки. Новели» Олена Пчілка
16. «Тиша» Дон Делліло
17. «Звірослов» Таня Малярчук
18. «Нора змінює сценарій»
19. «Сірі бджоли» Андрій Курков
20. «Метелики на шпильках. Бʼє восьма. Повнолітні діти» Ірина Вільде
21. «День мій суботній» Григір Тютюнник


Перечитала і все ще люблю:
1. «Ловець у житі» Селінджер
2. «Таємний щоденник Адріана Моула»
3. «На Свановій стороні» Марсель Пруст
4. «Московіада» Юрій Андрухович

364 0 9 11 40

Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
Ну який же кайф повертатися до улюбленої історії дитинства 😍

Памʼятаю, що першу книгу я почала читати, коли мені було 9 чи 10 років. Ох, як же я чекала листа з Гоґвордсу!

Від шрамів інколи є користь. Я от маю рубець над лівим коліном, — і це досконала мапа лондонського метро.


— Я ніколи не знав, — гукнув Гаррі Геґрідові, перекрикуючи гуркіт, — яка різниця між сталагмітами і сталактитами?
— У слові «сталагміт» є літера «м», — відповів Гегрід. — І не питай більше нічого, бо мене нудит.


Те, що треба для моєї менталочки прямо зараз.

Показано 20 последних публикаций.