Данило Гетманцев

Інтервенції НБУ
Чистий продаж валюти НБУ на підтримку курсу за січень 2025 року скоротився до 3,75 млрд. дол. (проти рекордних 5,28 млрд. дол. у грудні 2024 року), проте це помітно більше ніж рік назад (2,53 млрд. дол. у січні 2024 року)

Валютний міжбанк (без НБУ)
Обсяг купівлі –продажу валюти банками на міжбанку (без НБУ) у січні 2025 року склав 2,37 млрд. дол. (середнє значення у 2024 році – 2,46 млрд. дол., в т.ч. у січні 2024 року 1,78 млрд. дол.)

Населення
На фоні помірної девальвації попит на валюту з боку населення продовжував посилюватись. Сальдо чистого продажу валюти населенню на готівковому і безготівковому ринку збільшилось до 1,48 млрд. дол., що є максимумом з початку повномасштабної війни.  

👨🏻‍💻Через сезонність попит на валюту на початку року зазвичай залишається підвищеним. Утім варто відзначити рекордний чистий попит на валюту з боку населення, що може свідчити про погіршення валютних очікувань. Для балансування останніх НБУ протягом місяця активно продавав валюту на міжбанку, користуючись акумульованими на 1 січня 2025 року рекордним обсягом міжнародних резервів у розмірі 43,8 млрд. дол. Як наслідок, попри девальвацію за середньомісячним курсом, обмінний курс на кінець місяця навіть трохи зміцнився (на +0,5% або 22 копійки до 31 грудня).
Помірне зміцнення курсу гривні триває і протягом першого тижня лютого, що з огляду на фундаментальні чинники навряд чи  є стійкою тенденцією. Утім, гадаю, НБУ налаштований рішуче підтримувати стабільність валютного ринку у першому кварталі, принаймні допоки річна інфляція не почне гальмувати. То ж не очікую різких коливань обмінного курсу протягом цього періоду.  

Окрему увагу хочу звернути на компанії галузі, які охоплюють великий обсяг діяльності в сфері АПК, залишаючись при цьому лідерами із сплати податків.

🔥Серед таких компаній - Kernel та Астарта – беззаперечні лідери в галузі АПК!

Компанії не тільки виробляють значні обсяги агропродукції, але й сповідують високі стандарти дотримання податкового законодавства із навантаженням вищим за середнє по галузі.

🤝Дякую компаніям за прозорість, відповідальність та лідерство, що сприяє розвитку країни!

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо висвітлювати роботу відповідального бізнесу, який не лише забезпечує стабільну діяльність, а й робить значний внесок у державний бюджет. Зараз – про підприємства, що займаються оптовою торгівлею агропродуктами.

Ця галузь є ключовою ланкою між виробниками та споживачами, забезпечуючи безперебійну поставку продовольства як на внутрішній ринок, так і за кордон. Завдяки ефективній роботі трейдерів українська аграрна продукція залишається конкурентоспроможною, а економіка отримує стабільний потік валютної виручки.

Не менш важливим аспектом є відповідальна сплата податків. Саме завдяки сумлінній роботі цих підприємств держава отримує необхідні ресурси для підтримки армії, відновлення інфраструктури та реалізації соціальних програм.

🌾Лідерами у сплаті податків за 2024 рік стали:

КАРГІЛЛ
НІБУЛОН
ЛДК УКРАЇНА
АДМ ЮКРЕЙН
ЕРІДОН
ВАЙТЕРРА УКРАЇНА
ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ
БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ
ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД
ЛІДЕА УКРАЇНА
КВС - УКРАЇНА

Кожен сплачений податок – це інвестиція у майбутнє України. Дякуємо великим агропідприємствам за їх працю, стійкість і внесок у стабільність країни!

🏠💸Банк розвитку Ради Європи виділить додаткове фінансування на житло для постраждалих Українців.
Прийнято рішення:
✔️започаткувати новий проект пільгового кредитування для ВПО із загальним бюджетом 50 млн. євро (очікується, що він дасть змогу придбати житло для 1,46 тис. українських сімей, які матимуть можливість взяти кредит на строк до 30 років під 3% річних з мінімальним першим внеском 6% вартості житла);
✔️виділити додатково ще 100 млн. євро у рамках проекту «HOME: Компенсація за знищене житло», за рахунок яких учасники бойових дій, люди з інвалідністю та багатодітні сім'ї отримають компенсацію за знищене через війну житло у вигляді сертифікатів на придбання нового (усього ця сума покриє близько 2 тис. житлових сертифікатів, завдяки чому буде вирішено житлову проблему для 5,7 тис. українців).

💰👥Протягом 2024 року БРРЄ вже виділив на цей проект 100 млн. євро, завдяки ним було придбано понад 1,6 тис. об’єктів нерухомості, у яких оселилися майже 5 тис. громадян.
🤝🏻Ми вдячні Банку розвитку Ради Європи за підтримку у вирішенні дуже важливого завдання!

💁‍♂️Але слід зазначити, що його масштаби на порядки більше.
Станом на початок 2024 року орієнтовні збитки, завдані житловому сектору, оцінювались у майже 60 млрд. доларів, на той час було пошкоджено чи знищено понад 10% усього житлового фонду, наявного на початок повномасштабного вторгнення, осель позбулися близько 2 млн. домогосподарств.
За минулий рік усі ці цифри, на жаль, помітно збільшились, адже в результаті застосування росією «високоточної зброї» у 2024 році найбільших ушкоджень зазнав знов-таки житловий сектор, втрачено цілі міста, де проживало десятки тисяч осіб…

На цьому тлі поодинокі програми, що нині реалізуються (а головними драйверами у цьому напрямі виступають єОселя та єВідновлення), ризикують перетворити завдання забезпечення постраждалих від війни житлом у таке, на яке можуть піти століття.
Потрібно більше активності, пошуку додаткових міжнародних партнерів, пожвавлення окрім підтримуваної державою «Доступної іпотеки» ще і звичайної банківської, нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення…

👥«Зимовою єПідтримкою» на початок лютого скористались майже 12 млн. українців.
Усього заявки на участь у програмі подали понад 13 млн. осіб.

➡️«Зимова єПідтримка», яку запустили на початку грудня, за 2 місяці викликала значно більший інтерес, ніж працюючий вже шостий місяць «Національний кеш-бек».
І виявилась більш сфокусованою та результативною – більше половини (56%) коштів було витрачено на оплату комунальних послуг, платіжка за які через нарахування за тепло та більші суми за електроенергію через короткий світловий день у цей період стає значно «важчою» (дійсно, розрахуватись за комуналку отриманою відразу 1 тисячею зручніше, ніж накопичувати по 100 грн. кешбеку на місяць).
Серед інших напрямів використання коштів державної підтримки – придбання ліків, книжок (окрім спеціальної програми для молодих українців) та донати на ЗСУ.

Водночас, зима наближається до завершення, а з нею і можливість взяти участь у програмі «Зимова єПідтримка».
❗️Крайній строк подачі заявок – 28 лютого, тобто залишилось 23 дні.
Тож ті, хто з якихось причин ще не скористався «Зимовою єПідтримкою», але перебуває в Україні та бажає це зробити, можуть обрати один з трьох доступних способів.
▪️Перший і найпростіший – подати заявку в електронному вигляді через застосунок «Дія» (там у «Сервісах» є спеціальний розділ «Зимова єПідтримка»).
▪️Другий – через «Укрпошту»: ця послуга доступна для тих, хто саме через національного оператора отримує пенсії чи соціальні виплати (1000 грн. нарахують автоматично разом з плановою виплатою), для людей у віці старше 60 років, які не користуються «Дією» (за паспортом та ідентифікаційним кодом), недієздатних осіб (заявку подає опікун, на якого оформлено документ про його призначення одержувачем допомоги), людей з інвалідністю I та II групи та осіб, які отримують надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банки (за документами, що підтверджує відповідний статус).
▪️Третій – через банки: для людей віком старше 65 років (за паспортом та ідентифікаційним кодом), опікунів, піклувальників або законних представників малолітніх чи неповнолітніх осіб (за документами опікуна чи законного представника, документом про встановлення опіки чи піклування та свідоцтвом про народження дитини).
💁‍♂️Часу залишається небагато, тож раджу не зволікати…

📉Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Нацбанк на базі опитувань підприємств базових секторів економіки (промисловість, будівництво, торгівля, послуги) знизився до 41.
👨🏻‍💻Нагадаю, значення індексу вище 50 – сигналізує про діловий оптимізм, 50 – нейтральний рівень, все що нижче 50 – негативні очікування.
Звісно в оцінках бізнесу своєї поточної економічної діяльності є своя сезонність. Зазвичай у січні очікування є найгіршими. Це видно із графіка. Такий же негативний рівень очікувань (значення індексу 41) був у січні 2024 року, а у січні 2021,2022, 2023 він був навіть ще трохи гіршим.    
Чому так❓Економічна активність у більшості секторів падає, на що можуть накладатись додаткові негативні фактори, яким в останні три роки є війна. В цілому безпекова ситуація і ефекти пов’язані із нею (невизначеність щодо інвестицій, нестабільність енергозабезпечення, дефіцит кадрів, на які накладаються інфляційні і девальваційні процеси) залишаються основними негативними чинниками, що погіршує очікування бізнесу.
При цьому ділові очікування залишаються у негативній зоні останні 9 місяців (більший період був тільки на початку війни), що корелює із уповільненням економічного зростання.

Зокрема за висновками НБУ:
▪️Підприємства всіх секторів були налаштовані на зменшення обсягів виготовленої продукції/наданих послуг, обсягу будівництва, нових замовлень на продукцію/послуги, у тому числі експортних, а також обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу.
▪️Підприємства продовжили прогнозувати здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
▪️Збереглися песимістичні оцінки щодо зайнятості, найсуттєвіше у будівництві.

💁‍♂️Додам від себе, на що звернув увагу. Опитування проводилось із 6 по 23 січня, і мало б відобразити збільшені очікування настання миру на тлі інавгурації нового президента США і його заяв щодо припинення війни. Зокрема, це видно по окремим соціологічним опитуванням населення. Утім індекс ІОДА залишився на рівні аналогічного періоду минулого року.
Маю тільки єдине пояснення, що бізнес звик більш раціонально підходити до оцінки і планування своєї діяльності. Після шоку перших місяців бізнес адаптувався до повномасштабної війни, що також знайшло віддзеркаленням у більш консервативних оцінках своєї діяльності. По мірі більшої конкретики щодо можливих перемовин, ці очікування можуть бути схоплені у наступних раундах очікувань. За інших рівних умов це трансформується у зростання ділового оптимізму або ж навпаки він залишиться пригніченим. У цьому плані ділові настрої є вкрай інформативним індикатором поточного стану і перспектив розвитку економіки.    

🧮Підбито підсумки реалізації програми «Національний кешбек» у січні.
За перший місяць 2025 року українці на купівлі товарів вітчизняного виробництва змогли накопичити 414 млн. грн. майбутнього кешбеку.

🔻Уперше за час реалізації програми її динаміка стала від’ємною – адже у попередньому місяці було зароблено 436 млн. грн.
Звісно, це можна пояснювати тим, що співвітчизники у грудні купували їжу та подарунки на свята –Миколая, Різдво, Новий рік, тоді як січень був звичайним робочим місяцем, але, як казав один відомий футбольний тренер, «то таке».
Про середній розмір виплати одному учаснику програми вже два місяці не згадується, однак і тут динаміка очевидна:
▪️у листопаді 2024 року, поділивши 232 млн. грн. перерахованих у вигляді кешбеку коштів на 2 млн. отримувачів, маємо середню виплату 116 грн.;
▪️у грудні 2024 року 436 млн. грн. потрібно вже ділити на 4,5 млн. учасників програми, а у січні 2025 року - 414 млн. грн. на більш ніж 5 мільйонів…

Скоріш за все, «потенціал зростання» поступово вичерпується (якщо ще не вичерпався), і далі загальні щомісячні суми крутитимуться біля нині досягнутих позначок, а виплати на одну людину – на рівні 100- гривень.

👨🏻‍💻Нагадаю, що автори програми ставили на меті амбітне завдання – 3 млрд. грн. на квартал, тобто 12 млрд. грн. у рік, які мали через купівлю певної категорії товарів повернутись в економіку та підтримати вітчизняного виробника та надавача послуг.
Чи стануть стимулом для економіки накопичені за 5 місяців майже 1,3 млрд. грн., з яких реально виплачено 388,4 млн. грн., які вже мали можливість повернутись окремим категоріям виробників (а накопичене за грудень-січень стане доступним лише наприкінці лютого і витрачатиметься переважно вже у березні) – питання риторичне…
У цьому плані показовою є реакція самих виробників, темпи приєднання до участі у програмі яких фактично майже зупинилася:
🔹середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів) за перші 2,5 місяці від запуску програми;
🔹кінець грудня 2024 року – 1665 виробників (360 тис. товарів);
🔹кінець січня 2025 року – понад 1700 виробників (365 тис. товарів).

Тринадцята сесія вочевидь не задалася.
Потенціалу нема.
Може річ в фатальній цифрі?
Треба переходити одразу до чотирнадцятої.

З США надійшла інформація щодо можливого закриття Агентства з міжнародного розвитку USAID.
Цій агенції, заснованій Президентом Дж.Кеннеді, у листопаді минулого року виповнилось 63 роки, вона відповідала за реалізацію практично усіх програм невійськової співпраці з іноземними країнами, мала представництва у більш ніж 100 державах світу та адмініструвала проекти, щорічне загальне фінансування яких складало близько 1% федерального бюджету США (у тому числі реалізовувала і багато програм в Україні). І здавалась «вічною структурою».

👤📑Але новий Президент Д.Трамп одним з перших виконавчих указів розпорядився зупинити майже всю зарубіжну допомогу, після чого було оприлюднено позицію нового Департаменту ефективності державного управління щодо закриття USAID.
Абсолютно не коментуючи цього питання, що стосується виключно американського порядку денного, поділюсь своїм більш ширшим спостереженням.
Прихід несистемних політиків – не важливо, яких поглядів вони дотримуються – виводить на чільне місце питання ефективності державного управління та витрачання державних ресурсів. Більше року тому масштабне знесення «неефективних інституцій» було ініційовано на іншому кінці Західної півкулі, тепер «жорстка економія і прагматизм» може зачепити найбільшу економіку світу, і не тільки (бачимо непростий бюджетних процес у найбільших державах Європи).

❕Це питання є актуальним і для нас, а найближчим часом воно загострюватиметься.
Адже від початку повномасштабної війни переважна більшість немілітарних видатків покривалась за рахунок допомоги союзників і партнерів, однак так триватиме не вічно, і суми поступово зменшуватимуться.
💸Приміром, у рамках Ukraine Facility торік це було понад 16 млрд. євро, у 2025 році (за умови закриття усіх індикаторів) – планується 12,5 млрд. євро, далі – менше.
Цього року наш основний ресурс – кошти кредиту на 50 млрд. доларів від G7, завдяки яким маємо чітке розуміння щодо покриття усіх потреб у 2025 році.
Але маємо вже зараз дивитись на перспективу – 2026, 2027 роки, де поки що на такі щедрі пожертви розраховувати не можемо.
І тут нам доведеться йти складним шляхом – аналізувати власну ефективність та результативність у сфері державного управління, кожного міністерства та відомства, і виходячи з цього – планувати видатки.

👨🏻‍💻Чи можемо ми нині вважати себе ефективними у цій сфері? Переконаний, що ні.
По-перше, через оцінки якості державного управління, які містяться у Звіті ЄК про розширення та наведених у ньому рекомендаціях.
По-друге, через внутрішні оцінки. Восени минулого року, коли обговорювалось питання збільшення податків, під час численних зустрічей з бізнесом у якості альтернативи №1 називалось зменшення видатків на «бюрократичний апарат» (міністерства та відомства). І хоча я на цифрах пояснював, що можлива економія на цьому і близько не покриє тодішніх потреб у коштах на сектор безпеки і оборони (близько 500 млрд. грн.), це зовсім не означає, що цим питанням не треба займатися.

📃Згадую і про амбітний проект реформи державного управління, яка пропонувалась під час роботи над Планом відновлення України та передбачала і скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, і чисельності державних службовців, і масштабні дерегуляцію та діджиталізацію, які дозволяли позбавити державу невластивих у сучасній економіці функцій та вивільнити завдяки цьому певний прошарок персоналу, а також покращити реалізацію та якість різноманітних державних сервісів.
На жаль, далі ця реформа десь «заблукала» у кабінетах, а між тим видатки на утримання міністерств та відомств продовжують зростати...

Чи буде користь від тарифних війн❓
Із завтрашнього дня США встановлюють додаткове імпортне мито у розмірі 25% для Мексики  і Канади (для останньої за виключенням імпорту енергоносіїв, на які мито встановлюється на рівні 10%), а також 10% мито на імпорт із Китаю. Мито розповсюджується на всі товари, призначені для споживання або переміщені на митні склади для подальшого поживання. Скасовується також вартісний поріг у 800 дол. для безмитних посилок (customs de minimis entry) із зазначених країн.  Відповідні укази видані Президентом США, Д.Трампом, 1 лютого 2025 року із посиланням на закон «Про міжнародні надзвичайні повноваження» (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA. 

Уведення додаткових імпортних тарифів має економічну та політичну складову:
▪️На зазначені три країни припадає близько 40% всього імпорту і 60% зовнішньо-торгівельного дефіциту США, який має тенденцію до істотного розширення із середини 90-хх і в останні роки сягав до 1 трлн. дол. (0,95 трлн. у 2022 році, 0,78 трлн. у 2023 році). При цьому дефіцит торгівлі із Китаєм є найбільшим (0,28 трлн. дол. у 2023 році), тоді як на Мексику припадає (0,15 трлн. дол), Канаду (0,06 трлн. дол.).
▪️Уведення додаткових імпортних тарифів розглядається як інструмент впливу з метою зменшення нелегальної міграції та наркотрафіку до США, що за оцінками нової адміністрації, йдуть через зазначені країни.
Президент США, Д. Трамп, також анонсував можливість запровадження 10% мита на імпорт із ЄС.
Уведення додаткових імпортних тарифів є внутрішньою справою США, утім з огляду на масштаби впливу на глобальну торгівлю, це може мати далекоглядні наслідки через посилення тарифних війн у світі, особливо якщо нові мита будуть запроваджені на постійній основі, а не будуть відмінені після поступок. Китай, Мексика, Канада вже оголосили про підготовку зворотних тарифних та нетарифних «контр-заходів» (зокрема Канада анонсувала першу хвилю підняття тарифів, що зачепить імпорт різноманітної продукції із США на суму більше 0,1 трлн. дол.).
Якими будуть наслідки? В теорії, у глобалізованому світі підняття імпортних мит та тарифні війни мають призвести до:
🔹Підвищення інфляції, погіршення інфляційних очікувань, зростання вартості життя. Водночас, для кінцевих споживачів ці наслідки можуть бути пом’якшені у разі зміцнення національної валюти та перенесення виробництв в інші країни, на продукцію яких не уводили додаткові мита. Зокрема, так було за першої каденції Трампа, коли було збільшено імпортні тарифи на продукцію з Китаю.    
🔹Руйнування стійких ланцюгів поставок і створення доданої вартості, які передбачали перенесення виробництв (offshoring та тенденція останніх років – nearshoring, коли виробництва переносились замість того ж Китаю, у дружні сусідні країни). Це насамперед позначиться на таких складних видах економічної діяльності як автомобілебудування, де кількість постачальників вимірюється сотнями.
На іншому боці, окрім досягнення політичних цілей, нова адміністрація США розраховує отримати розвиток власної промислової бази через повернення виробництв, ре-індустріалізацію, створення додаткових робочих місць. Утім це радше довгострокова стратегія, досягнення цілей якої не є гарантованим.
💁‍♂️Як воно буде  - подивимось. Для України, яка є відкритою і малою економікою, торгівельні війни між великими країнами матимуть побічний вплив з огляду на можливе скорочення обсягів глобальної торгівлі та порушення ланцюгів поставок. Водночас для нас це також урок, з якого треба робити висновки: інтегруючись у глобальні ланцюги створення доданої вартості, не варто забувати про розвиток власної обробної промисловості. Частка останньої у ВВП і до повномасштабної війни була на низькому рівні (10% ВВП), тоді як у середньому по країнам OECD вона є удвічі більшою.      

UPD! Як стало відомо сьогодні, уведення додаткового 25% тарифів на імпорт із Мексики відкладено на 1 місяць.    

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо інформувати про найвідповідальніших платників податків. Нині у центрі уваги — фармацевтична галузь.

Ліки рятують життя на фронті та в лікарнях, водночас вони слугують для наповнення державного бюджету. Фармацевтичні компанії, своєчасно сплачуючи податки, відіграють важливу роль не лише в охороні здоров'я, а й у зміцненні обороноздатності країни.

Сумлінними платниками податків за 2024 рік стали:

💊Фармацевтична фірма «Дарниця»
💊Фармак
💊Біофарма
💊Юрія-Фарм
💊Фарма Старт
💊Київський Вітамінний Завод
💊Київмедпрепарат
💊Філісіт-Діагностика
💊Харківська Фармацевтична Фабрика

Дякуємо фармацевтичним підприємствам за їх прямий та опосередкований внесок у боротьбу за здоров'я та життя нації!

🔺🌾Експорт зернових і зернобобових культур перевищив 25 млн. тонн.
Станом на початок лютого у нинішньому маркетинговому році (який стартував 1 липня 2024 року) українські аграрії відвантажили закордонним покупцям понад 25,5 млн. тонн продукції.
📈Це на 10,2% більше, ніж на аналогічну дату минулого року (23,1 млн. тонн).

У розрізі культур:
🔸кукурудза – 12 284 тис. тонн (-1,5%);
🔸пшениця – 10 744 тис. тонн (+19,0%);
🔸ячмінь – 2 064 тис. тонн (+47,4%);
🔸жито – 10,8 тис. тонн (проти 1,0 тис. тонн на кінець січня 2024 року).

👨🏻‍🌾Українські аграрії продовжують відігравати вагому роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Зростання експорту стало можливим завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору, надійній роботі транспортної інфраструктури (зокрема, портової та залізничної), реалізації різноманітних програм підтримки аграрного сектору.

📑💰У Державному бюджеті на 2025 рік на них передбачено виділити понад 6 млрд. грн., які будуть спрямовані на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільгоспвиробниками землі та на утримання корів, овець та кіз, розвиток аграрної переробки, видачу грантів, розмінування земель сільськогосподарського призначення, відновлення і будівництво меліоративних систем, надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам, а також часткову компенсацію вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва.

➕Із основних позитивних тенденцій:
▪️Негативне зовнішньоторговельне сальдо зменшилось до 35,70 млрд. дол. (проти 37,88 млрд. дол. у 2023 році). Скорочення дефіциту відбулось за рахунок послуг, насамперед, за статтями «особисті подорожі», за якими в основному зараз відображаються витрати українських мігрантів за кордоном. Водночас, це ще один сигнал про «вкорінення» останніх за кордоном і їх перехід на місцеві джерела доходів.
▪️По товарам, експорт помітно прискорився на 12,1% (+4,2 млрд. дол.) до 38,88 млрд. дол.  Структура експорту, в якій 63,4% займають продовольчі товари та сировина для їх виробництва, майже не змінилась. По топ-3 агрегованим товарним групам, найбільш суттєво у відносному значенні збільшився експорт мінеральних продуктів (+38,7%). Це насамперед відображає зростання експорту залізної руди, обсяги якого збільшились на 90%. Водночас, товарний імпорт також продовжив зростати, хоч і меншими темпами на 8,1% (+5,19 млрд. дол.).

➖Із основних негативних тенденцій:
▪️Другий рік поспіль скорочується експорт IT послуг. У 2023 році експорт комп’ютерних послуг становив 6,45 млрд. дол., проти 2023 року він знизився на 4,2% (на 0,28 млрд. дол.).
▪️Дефіцит рахунку поточних операцій (РПО) збільшився до 7% ВВП у 2024 році (проти 5,3% ВВП у 2023 році). Дефіцит РПО розширився через збільшення дефіциту торгівлі товарами, зростання виплат за інвестиційними доходами, зменшення зовнішньої безповоротної допомоги (сальдо вторинних доходів), але насамперед через скорочення оплати праці від нерезидентів.  
▪️У 2024 році маємо скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 12 місяців 2024 року чистий притік ПІІ (за вирахуванням ПІІ за межі України) склав 3,79 млрд. дол. Це на 14,7% менше проти позаминулого року. Оскільки більшу частку ПІІ складає реінвестований прибуток, то скорочення насамперед обумовлюється послабленнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні минулого року. Портфельні інвестиції у 2024 році також скоротились (майже на 40%), що відображає насамперед продовження виходу нерезидентів із ОВДП.
▪️Суттєво збільшився відтік валюти за операціями приватного сектору, а саме за статтею «готівкова валюта поза банками» (із 11,72 млрд. дол. у 2023 до 16,49 млрд. дол. у 2024 році). Збільшення попиту на готівкову валюту віддзеркалює погіршення валютних очікувань на тлі застосування режиму керованої гнучкості та продовження валютної лібералізації.

💁‍♂️Висновки:
Як і минулого року, загальне сальдо платіжного балансу сформовано двома протилежними тенденціями. Негативним сальдо на боці рахунку поточних операцій (РПО), що відображає насамперед високий стійкий дефіцит торгівлі товарами, і позитивним сальдо фінансового рахунку, сформованим надходженням офіційних зовнішніх запозичень до державного сектору.
Утім на відміну від 2023 року, коли зведений баланс склав +9,45 млрд. дол., минулого року загальне сальдо було близьким до нуля через розширення дефіциту РПО та посилення відтоку валюти за операціями приватного сектору.
Розширення дефіциту рахунку поточних операцій залишається ключовим ризиком. За оцінками МВФ, дефіцит РПО вищий за 5% ВВП (5,3% у 2023, 7% ВВП у 2024 році) у довгостроковій перспективі є нестійкими та несе ризики для макрофінансової стабільності.
Мінімізація цих ризиків під час війни і післявоєнної відбудови передбачає насамперед збереження значних і ритмічних обсягів міжнародної допомоги, розширення експортного потенціалу і логістики, суттєве збільшення залучення прямих іноземних інвестицій.

❕Швеція виділила Україні черговий пакет військової допомоги.

Він став 18-тим і водночас найбільшим траншем, який спрямований на підтримку військових спроможностей наших Сил безпеки та оборони.
💰Його загальна вартість оцінюється в 13,5 млрд. шведських крон (приблизно 1,2 млрд. доларів).

Пакет поділено на низку компонентів:
▪️Закупівлі озброєнь та військової техніки – близько 5,9 млрд. шведських крон, на які Управління військової техніки за дорученням шведського Уряду закупить для ЗСУ озброєння, обладнання та військову техніку від шведської та іноземної оборонної промисловості.
▪️Фінансові пожертви – на суму приблизно 2,8 млрд.шведських крон, які надійдуть у різні фонди для закупівлі військової техніки та амуніції, наприклад, через «коаліції спроможностей» або на реалізацію «данської моделі» (Швеція пожертвує 1 млрд. шведських крон на виробництво українським ОПК ракет великої дальності та безпілотників дальньої дії).
▪️Пожертвування матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну – на суму приблизно 3,3 млрд. шведських крон, у результаті яких буде передано 146 вантажівок; 16 бойових катерів (на додачу до 16 раніше переданих), 23 Weapon stations для морського використання; 1 млн. шт. боєприпасів калібру 12,7 мм; 1500 протитанкових ракет TOW; 200 одиниць протитанкової зброї, включно з навчальною технікою;піхотне спорядження, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) засоби індивідуального захисту.
▪️Послуги через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони - близько 180 млн.шведських крон (перше відомство надасть допомогу устворенні відповідного агентства в Україні, друге – реалізує навчальні програми в Україні).
▪️Фінансування підтримки Збройними силами Швеції низки навчальних ініціатив протягом 2025 року, таких як Interflex, який проводить базову підготовку для українських військових – 650 млн. шведських крон.
▪️Постачальницькі рішення та заходи з обслуговування раніше переданої шведської техніки – 400 млн.шведських крон.

З урахуванням цього пакету Швеція надала Україні військову підтримку на загальну суму 61,9 млрд. шведських крон відпочатку повномасштабного вторгнення росії. 

🇸🇪🤝🏻Вдячні нашим шведським друзям за найбільший пакет військової допомоги, який посилюватиме спроможності Сил безпеки та оборони України!

#рейтингнайкращихплатників

❕У нашій серії постів про найвідповідальніших платників податків наступною є ресторанна галузь.

Ресторани є важливою частиною культурної та економічної сфери країни. У часи, коли економіка України щодня долає виклики війни, заклади продовжують обслуговувати гостей , та тільки частина з них активно підтримують стабільність економіки через своєчасну і чесну сплату податків.

Це дозволяє державі зміцнювати ресурси для захисту та відновлення країни!

Лідерами у 2024 році стали:

🍟McDonalds
🍗KFC
🥨 Форпоінт (🤤Cinnabon)
🍲Пузата Хата
🥮СВІТ ФРЕШ (Honey і Завертайло)


На жаль, сьогодні належна сплата податків галуззю - це скоріше виняток, аніж правило. Водночас, переконаний ситуацію вдасться найближчим часом вирішити.

Дякуємо свідомим підприємствам ресторанної галузі за стійкість, відповідальність та внесок у розвиток української економіки!