падре, ми бачили: ви цілували того молодого полковника.
здається, ви нам казали, що це — гріх.
це були ви, в чорному, й він — з поставою воїна.
ми чули, як ви просили його: ніжніше.
⠀
ми бачили, як травою повзли тіні від вашої ряси,
як він ледь не штовхнув вас у ту траву.
ми чули, як ви просили його: лагідніше.
невже ваша віра не суперечить цьому?
⠀
ми бачили його руки на ваших плечах і ваші на тому ж місці.
так дуже помітно вашу різницю у зрості.
він дивився в наш бік разів вісім — він щось помітив.
ви тоді відвернулися. але ж так нічого не видно, Господи!
⠀
нам достатньо й цього. але, падре, ми знаємо ще ось що:
в одному з боїв його ранили в праву ногу.
усі бачать, як він кульгає. тільки ви бачите, як йому боляче,
тільки ви знаєте, скільки цих ран на ньому.
⠀
усі бачили: ви нервували під час полювання. ми теж бачили:
мало не впали з коня, крутили повід в руках.
ви пішли раніше за всіх — втомилися чи образилися.
тільки він знав: ви боїтеся мисливських собак.
⠀
так само як ви знаєте: він ненавидить спеку і яблука,
так само як ви не зносите холод, коньяк і грубощі.
ви просили його, там, в сонячних променях: будь лагідним.
нам здалося, саме таким він з вами і був.
⠀
падре, ми бачили: ви цілували того молодого полковника.
вас це вбʼє, вас це знищить, якщо хтось дізнається.
і не тільки вас — і його. але ви варті більшого. тож, якщо коротко:
ми нікому — нічого. бо ви обидва
занадто
красиво
кохаєте.


зима, 2019 рік.
вирішила я повернути собі своє і перекласти кілька своїх старих віршів українською. починаю з оцього свого колишнього «хіта» (мені здається, він тоді був дуже популярний). так-так, колись я писала ось такі рівні вірші з чітким ритмом і римою, було діло. але теми в мене, як бачите, мало змінюються. дякую Діані за допомогу з перекладом 🩷