Жив колись у Конотопі Валік. Малий. В школі вчився. Но любив Конотоп так, шо деякі дорослі не любили. Ну і раз в школі вчителька каже, мол напишіть про свою мрію. А як зошити перевірила так кинулася до директора. Вопщім Валік здав на перевірку цілий фоліант, де
на першій сторінці написав, що його мрія - Конотопська Україна. Ну і в зошиті намалював конотопський паспорт, конотопські гроші, від гривні до сотки. Кстаті десять конотопських гривень були всі чорні на честь Малевича, шо в Конотопі жив. Конотопські свідоцтво про народження намалював ще і главно написав Конституцію Конотопа.
Вопщім директор тоже під корвалолом, подзвонили в органи. Ті приїхали, почитали, і визвали батьків у школу. Кажуть шо якби не дитина то це срок. Мінімум двадцять п’ять з конфіскацією, а може пожиттєве. Вопщім закрийте малому рота, а луччє зашийте і руки поламайте.
Ну батьки злякалися і переїхали. Вроді в Рівне чи шо? Но з малим як не боролися він все одно казав шо скоро вся Україна буде один сплошний Конотоп. А потім виріс і всьо. Сів. Кажуть гроші друкував. І шо характєрно обичні, не конотопські.

#КонотопЗемляЛегенд