Грамота.ua


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Образование


@Gramotaua - це канал безмежно закоханого 😍 в українську мову філолога, який прагне поділитись своєю любов'ю ❤️та знаннями 🎓 з усім світом!!!
Мінімум правил, максимум користі!
Є запитання? - адмін @Olena_H
TikTok - tiktok.com/@gramotaua

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Образование
Статистика
Фильтр публикаций


ПІБ чи ПІП 🤔

Як тільки не записують абревіатуру від "прізвище, ім’я, по батькові".

Єдиним правильним варіантом є ПІБ, оскільки ми скорочуємо за першими літерами повнозначних слів: прізвище (П), ім’я (І), по батькові (Б). По – це прийменник, тому його до уваги не беремо.

Крапок між літерами абревіатури теж не ставимо.


Ігорьович чи Ігорович: як записувати ім’я по батькові в документах

Можна сотні разів доводити, що правильно Ігорьович, а не Ігорович, тикати носом у правопис, розпинатися, кричати про це в інстаграмі й тіктоці, але, але… На практиці все це не працює. На жаль 🤷‍♀️

Щойно ви стикнетеся в роботі з документами, то у вас виникне проблема: і як тепер писати, якщо в паспорті він Ігорович, а за правописом треба писати Ігорьович?

Для мовознавців це взагалі не проблема. Ну змінили правопис, та й змінили. Це нормально, що правила переглядають, оновлюють. Так і має бути. Але це питання з площини лінгвістичної переходить в юридичну. Будь-яка дріб’язкова розбіжність у вашому імені, прізвищі чи по батькові в різних документах – все: доведеться довго й нудно доводити, що ви – це ви ледь не в суді. Бо юристи вважають, що Ігорович – це одна особа, а Ігорьович – уже зовсім інша 🤦‍♀️

Але це не так. Змінилося лише написання, а не значення слова. Ігорьович же не став від цього Петровичем. Інша річ, якщо людина усвідомлено змінює своє по батькові, скажімо, з того ж таки Ігорьовича на Петровича, бо все життя вважала, що її батько Ігор, а ним виявився Петро.

Коли я читала лекції з ділової української мови для працівників судів, то від ейчарів постійно чула це запитання: що ж нам тепер робити з тими Ігоровичами?

Відповідь дати дуже складно. Досі немає жодних інструкцій, як працювати з офіційними документами, враховуючи зміни до правопису. І це величезна проблема, яка лише розхитує правописні норми 😔

Що можна з цим зробити*
Було б добре, якби Міністерство юстиції опублікувало офіційні роз’яснення, у яких, наприклад, встановило, що Ігорович = Ігорьович, що в документах, виданих до набуття чинності змін до правопису, треба писати за старим зразком, а в документах, виданих після – за новим. І це не потрібно сприймати як юридичну розбіжність.

Тоді б і  Ігорьовичам (Ігоровичам) не довелося перейматися, що потрібно змінювати документи (а  це не безплатно), і з юридичного боку не виникало б жодних проблем.

*Це лише пропозиція, яка, на мою думку, полегшить роботу з документами. Я не юрист, а тому не знаю, як коректно врегулювати це питання з погляду права.

То як все ж таки записувати
Саме в документах я рекомендую орієнтуватися не на правопис, а на те, як ім’я по батькові записано в паспорті, свідоцтві про народження тощо. Якщо там написання Ігорович, то так і записуйте в решті документів, принаймні доти, доки не буде офіційних роз’яснень.

Інакше в одних документах буде Ігорович, в інших Ігорьович, а потім людина не зможе отримати пенсію чи спадщину, бо їй відмовлять через розбіжність у написанні імені по батькові 🤪


Чому Іван Котляревський написав "Енеїду" живою народною мовою

Насправді Іван Котляревський не ставив собі конкретної мети – створити літературну українську мову. У його часи навряд чи про це взагалі хтось думав усвідомлено. Тоді лише зароджувався інтерес до вивчення мови, фольклору, народних традицій і звичаїв.

У XVIII ст. була прірва між тією мовою, якою друкували книги, вели діловодство, і тією мовою, якою розмовляли в побуті. Книжна староукраїнська мова містила чимало церковнослов’янізмів, а її граматика була надто складною, тож вона була не зрозумілою.

До всього того книжну українську мову забороняли. Бо ж пам’ятаємо, що українські землі тоді були в складі Російської імперії, а Російській імперії українська мова була як кістка в горлі.

Наприклад, з 1729 року був указ переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження; 1763 року заборонено викладати українською мовою у Києво-Могилянській академії; 1784 року українською заборонено викладати, а обов’язковою до вивчення мала бути російська.

Оскільки писати книжною українською мовою було неможливо через постійні утиски, Іван Котляревський написав поему "Енеїда" живою народною мовою, оскільки на той час її ніхто не використовував як писемну, а тому її ще ніхто не забороняв ☝️ Це був водночас виклик і насмішка на усі заборони.

Письменник вперше записав, як звучала українська мова серед народу, використавши кращі зразки народної творчості.

Поему "Енеїда" недарма називають енциклопедією українського народу. Завдяки цьому твору ми можемо дізнатися, як називали одяг, взуття, головні убори, страви, продукти харчування, зброю, знаряддя праці, музичні інструменти, які обряди, звичаї, традиції побутували серед населення тощо. Усього цього не знайти в літературі, написаній книжною мовою. І саме тому цей твір настільки цінний і важливий для нас.

Ось так Іван Котляревський став зачинателем української літературної мови.

І вже після цього всі наступні спроби писати твори живою українською мовою були усвідомленими. І так українська мова отримала свою літературну форму.

З Міжнародним днем рідної мови, друзі!

Любімо. Цінуймо. Бережімо... ❤️




Звідки походить слово герб

Сьогодні День Державного Герба України.  Саме 19 лютого 1992 року тризуб став державним символом незалежної України.

Саме слово герб ми запозичили з німецької мови через посередництво польської.

Німецьке слово Erbe перекладається як спадкоємець. До речі, воно споріднене з праслов’янським *orbъ парубок ☝️

У старочеській мові слово erb набуло нового значення – родовий знак спадкоємця.

Ну а згодом це слово стали вживати не лише як родовий знак, а і як символічний знак міста, регіону, держави тощо.

893 1 6 10 37

Коли виникла українська мова ✍️

Назвати точний рік, ба більше, навіть століття неможливо. Та формуватися й розвиватися українська мова почала з розпадом праслов’янської мови на окремі діалекти – приблизно з VI–VII ст. н. е. до  XI ст. н.е. На думку мовознавця Юрія Шевельова, її утворили києво-поліський та галицько-подільський діалекти слов’ян. І це був протоукраїнський період розвитку мови.

З XI ст. до XIV ст. тривав давньоукраїнський період. З’явлися перші писемні пам’ятки. “Повість минулих літ”, “Слово о полку Ігоревім” написані давньоукраїнською мовою. Проте давньоукраїнська не була єдиною цілісною мовою в сучасному розумінні. Термін “давньоукраїнська мова” треба розуміти як суміш різних діалектів, якими розмовляли жителі Русі.

Для написання ж більшості текстів, передусім релігійних,  як літературну використовували церковнослов’янську мову.

У XV–XVI ст. оформлюється фонетична система української мови.  Як літературна все ще домінує церковнослов’янська мова. Але вона доступна для розуміння не всім, тож починаються спроби перекладати релігійні тексти “про‌стою мовою”, тобто мовою, більш-менш наближеною до тогочасної розмовної.

У XVI–XVIII ст. староукраїнську мову використовують у діловому письменстві, у літописах. Проте книжна мова ще далека від живої розмовної.

З “Енеїди” Івана Котляревського розпочався розвиток нової української літературної мови, адже це перший літературний твір, написаний живою розмовною українською мовою.  А поява “Кобзаря” Тараса Шевченка утвердила українську як літературну мову, адже мова поета була зрозумілою кожному.

З часів Шевченка українська мова помітно змінилися. З’явилися нові слова, змінилися підходи до словотворення й побудови речень. Мовознавці не раз переглядали правопис, видали незліченну кількість праць з історії української мови та її сучасного стану, уклали сотні різноманітних словників 📚

Розвиватися й змінюватися українська продовжує і зараз. І те, якою вона буде завтра, залежить від кожного з нас 😉


​​Хочете досконало володіти українською?

Дізнатися найпотаємніше з історії і зануритися у творчість українських письменників?📚

«Українська мозаїка» – телеграм-канал, у якому кваліфіковані викладачі діляться знаннями з української мови, літератури та історії України 🧩

🤔 Нумо перевіряти ваші знання!

Запитання: 👇👇👇

У якому році Україна стала незалежною?


Чи завжди перед що ставимо кому 🤔

Є такий шкільний стереотип, що перед сполучником що завжди треба ставити кому. Але це не так.

Перед що кому не ставимо:

📌Якщо перед що є заперечна частка не:

👉 Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав.

📌 Якщо підрядна частина речення складається лише з одного слова:

👉 Він мав щось робити, але не сказав що.

📌 Якщо що входить до складу таких конструкцій:

👉 невідомо що, кричати що є духу, говорити все що завгодно, роби що хочеш, будь що буде, не що інше як, не те що, тільки й розмов що.

📌 Якщо що є частиною складеного сполучника, як-от: тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, попри те що, дарма що:*

👉 Засідання не відбулося, тому що не було кворуму.

*Але будьте уважні. Може бути так, що в головній частині речення є вказівні слова той, та, те, ті, тому, того, а підрядна частина цього ж речення приєднана за допомогою сполучника що. І тоді перед що кома має бути.

Порівняйте:


👉 Діти не вийшли на прогулянку, тому що пішов дощ.
👉 Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає.

Відчуваєте змістову й інтонаційну різницю?

А взагалі не прив’язуйте розділові знаки до слів. Ми не ставимо їх перед якимись чітко визначеними словами. Бо якби так було, уявіть як легко можна було запам'ятати правила пунктуації. Керуйтеся логікою, базовими знаннями із синтаксису та іноді заглядайте в правопис 😉


То як писати дрес/код

Якщо ви зазирнете у словники, то побачите, що написання цього слова подано з дефісом – дрес-код.  Але таке написання не відповідає нормам правопису.

Річ у тім, що з дефісом ми пишемо ті складні слова, які утворені з двох самостійних слів:

👉 бізнес-план, інтернет-магазин, фітнес-клуб.

Чому так? Бо в українській мові є окремі слова бізнес, план, інтернет, магазин, фітнес, клуб. Коли поєднуємо їх в єдине ціле, ставимо дефіс, адже утворюється нове значення.

В англійській мові dress code – це два окремі слова, що утворюють словосполучення «регламент одягу». З англійської ми запозичили значення цього словосполучення, а не окремі слова. У нас немає самостійного слова дрес (сленг до уваги не беремо). Тому ми сприймаємо його як одне слово, а отже цілком логічно писати його разом – дрескод.

Інститут української мови НАН України пояснює, що разом ми пишемо іменники, перший компонент яких не є самостійним словом в українській мові або обидва компоненти – не самостійні слова:

👉 дипфейк, флешмоб, дрескод, тимлід, бодикамера.


Як ви пишете це слово?
Опрос
  •   дрес-код
  •   дрескод
  •   дрес код
335 голосов


З Днем Соборності України!

У назві цього свята всі слова пишемо з великої літери (Український правопис, § 52, примітка 1) 😉


Один одного / одне одного

Розуміти один одного чи одне одного?

Займенники один одного, одна одну, одне одного вказують на взаємну спрямованість дії. Проте є певні особливості щодо вживання цих слів.

📌 Один одного вживаємо з іменниками чоловічого роду:

👉 А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко)

📌 Одна одну (ну тут все логічно) вживаємо з іменниками жіночого роду:

👉 Думки випереджали одна одну.

📌 А от одне одного вживаємо з іменниками середнього роду, а також коли поєднуємо іменники різних родів:

👉 Чоловік і дружина повинні підтримувати одне одного.


Хто такий Агатангел Кримський

Скільки ви знаєте мов?

Український поліглот, геніальний науковець, один з найвідоміших світових мовознавців, орієнталіст Агатангел Кримський знав понад 60 мов. Уявляєте? 😮

А все тому, що вчений мав  унікальну пам’ять і навіть часто скаржився, що взагалі нічого не може забути.

Та насправді це не точна цифра. Його дослідники й досі сперечаються щодо кількості мов і називають цифри від 56 до 100. Сам же Агатангел Кримський казав, що легше назвати ті мови, яких він не знає, ніж порахувати ті, які знає.

Звісно, усі 60 він не знав досконало. Мені здається, що це неможливо. Якось у листі до Б. Грінченка він писав так:  «...добре знаю всі слов’янські... із класичних мертвих – грецьку і латинську, а філологічно − санскрит..., з романських добре знаю французьку й італійську, а от іспанську – погано, з германських добре знаю німецьку й англійську, гірше – датську й голландську, з іранських добре знаю лише перську, із семітських –  староарабську і новоарабську... грузинську вчив, але багацько з неї забув...».

А взагалі Агатангел Кримський – це особистість, яка викликає неймовірне здивування, захват й величезну повагу. І ось кілька цікавих фактів про нього.

🔸Народився 15 січня 1871 року в родині кримського татарина з білоруським корінням та польки з литовським корінням.  Не українець за походженням, він свідомо обрав бути українцем. Присвятив своє життя українській національній ідеї, досліджував українську мову, сприяв відродженню української науки й культури.

«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо»

🔸 Один з найвидатніших фахівців у галузі вивчення санскриту, славістики й арабістики. Був творцем українського сходознавства. Написав понад 1000 праць з історії східних народів, ісламу, історії мов, літератури та мистецтва.

🔸Товаришував з Лесею Українкою. Подейкують, що письменниця була його нерозділеним коханням.

🔸 На запрошення гетьмана Павла Скоропадського 1918 року долучився до створення Української академії наук.

🔸 З 1921 до 1929 року був директором Інституту української наукової мови.  Очолював  історико-філологічний відділ, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, правописну й діалектологічну комісії.

🔸  Відстоював ідею, що мовою Київської Русі була давньоукраїнська мова та заперечував ідею «колиски трьох братніх народів».

🔸У 30-х роках зазнав переслідувань з боку радянської влади. Його було відсторонено від наукової і викладацької діяльності на 10 років.

🔸 Мови вивчав протягом усього життя. У віці 70 років почав опановувати вавилонську та абіссинську.

🔸 Агатангела Кримського спіткала доля багатьох видатних українців. 1941 року радянська влада звинуватила науковця в українському націоналізмі. Його заарештували й відправили до Казахстану, де він і помер у тюремній лікарні (за офіційною версією – від виснаження, за неофіційною – від тортур) 25 січня 1942 року.

🔸На XVI сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО 1970 року ім’я Агатангела Кримського додали в перелік найвидатніших діячів світу.


Поступити

Попри те що дієслово поступити є в українській мові, його вживання дуже обмежене. У СУМ-20 значення цього слова є або застарілими, або рідковживаними, або розмовними.

Тож урізноманітнюйте своє мовлення і замість поступити вживайте стилістично кращі варіанти, як-от:

🔸поступила пропозиція – надійшла пропозиція;
🔸поступити в університет – вступити в університет;
🔸поступити по-людськи – вчинити / зробити по-людськи.


Ще років 9–10 тому, коли я працювала коректоркою, майже ніхто не вживав слова прийдешній. Пам'ятаю, як вичитувала новорічні привітання й креслила дратівливе "З наступаючим..." 😠 А зверху дописувала "З прийдешнім...".

У відповідь же постійно чула: «Лєн, ну ми розуміємо, що так правильно і все таке, але ж нас ніхто не зрозуміє. Ні, ні, ми залишимо "З наступаючим"» 🤷‍♀️

Звісно, було сумно, що моїх рекомендацій не дотримуються, але я не здалася і щороку уперто  продовжувала виправляти наступаючий на прийдешній.

Минуло, може, років 7, і о боже...  Як я здивувалася, коли перед черговим Новим роком почула від колеги: "Вітаю тебе з прийдешнім, Олено!"

А ще одна колега, почувши від іншої "З наступаючим" уже сама виправила її: "Та не з наступаючим. З прийдешнім треба казати. Олена підтвердить".

Таки моя упертість дала результати 😆

Ну а сьогодні я взагалі вкрай рідко натрапляю на оце "З наступаючим" і дуже радію.

До речі, слово прийдешній можна не вживати, коли вітаєте з Новим роком напередодні. Це і так зрозуміло.

А ось як ще можна привітати:
🔸️ З Новим роком!
🔸️ З передноворіччям!
🔸️ З прийдешнім святом!
🔸️ З прийдешнім Новим роком!
🔸️ Щасливого Нового року!
🔸️ Бажаю гарно зустріти Новий рік!
🔸️ Веселих  / радісних свят (якщо вітаєте ще  й перед Різдвом)
🔸️ Щастя у новому році!

Щиро вітаю з Новим роком! Бажаю вам усім віри – віри в себе, віри в Україну, віри в нашу перемогу, віри в добро, віри в диво. Нехай вона наповнює вас силою, зцілює у важкі хвилини, дає натхнення боротися, долати труднощі, жити.

Хай щастить!

Фух! Ну й лонгрид вийшов 🤪

Дякую усім, що були в цьому році з @Gramotaua 🤗😘


Як звучить "Щасливого Різдва" у європейських мовах

🔸 Щасливого Різдва (українська);
🔸️ Merry Christmas (англійська);
🔸 Весела Коледа (болгарська);
🔸 Feliz Navidad (іспанська);
🔸 Buon Natale (італійська);
🔸 Priecīgus Ziemassvētkus (латиська);
🔸 linksmų Kalėdų (литовська);
🔸 Cрекен Божик (македонська);
🔸 Frohe Weihnachten (німецька);
🔸God Jul / Gledelig Jul (норвезька);
🔸 Wesołych Świąt (польська);
🔸 Feliz Natal (португальська);
🔸Crăciun fericit (румунська);
🔸 Veselé Vianoce (словацька);
🔸 Vesel Božič (словенська);
🔸 Joyeux Noel (французька);
🔸 sretan Božić (хорватська);
🔸 veselé Vánoce (чеська).


Як перекласти українською "руководство"

Керівництво з експлуатації;
"...керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів
..." (частина назви книги)

Ну хіба можна так буквально перекладати? Звісно, ні.

Рос. руководство дорівнює українському керівництво у таких значеннях:
1) скеровування діяльності когось чи чогось, очолювання когось або чогось;
2)  збірний склад керівників якоїсь установи чи підприємства тощо.

👉 Дисертацію написано під керівництвом відомого професора.
👉 Благодійний захід відбувся за сприяння керівництва установи.

У значенні "документ" руководство не доречно перекладати словом керівництво. Для цього є інші слова. І ви тільки гляньте, як їх багато:

👉 вказівка, директива, довідник, настанова, порадник, посібник, інструкція, путівник, правила, гайд (сленг).

Замість керівництво з експлуатації краще сказати  інструкція з експлуатації чи правила користування; а керівництво зі спокійного життя... я б замінила на посібник зі спокійного життя...


Курити заборонено чи палити заборонено 🚭

Якщо комусь здається, що курити – це калька з російської, то це не так. Слово курити є в українській мові.  Воно дуже давнє, ще праслов’янського походження.

Курити
й палити в значенні вдихати й видихати тютюновий дим (чи будь-якої іншої речовини) є синонімами.

👉 Палити цигарки;
👉 курити цигарки


Але все ж перевагу варто віддавати дієслову курити. І ось чому 👇

Слово палити має більше значень, перше з яких передусім знищувати вогнем.  І лише 7-ме значення цього слова – те саме, що й курити (СУМ-20).  Палити в значенні курити потрапило в українську мову з польської.

До речі, незалежно від того, вживаємо ми слово курити чи палити, людину, яка це робить, ми називатимемо курець. Не палій ☝️

Палій – це людина, яка щось підпалила (як-от полтавський палій, якому "...нравицця, як воно горить..." 😂).

Тому краще уникати зайвої двозначності, і, коли йдеться про вживання тютюну, використовувати слово курити.

Якщо написати "На території лікарні палити заборонено", то вислів буде неоднозначним. Що заборонено палити: траву, листя, папір, сигарети? Чи все разом? Тож якщо йдеться саме про тютюн, ліпше конкретизувати:

На території лікарні курити заборонено.


Зимний і зимовий ☃️

📌 Зимний – це холодний, такий, що має низьку або відносно низьку температуру; неутеплений, який не випромінює тепло. Також є ще чудовий прислівник зимно.

👉 Зимною видалася минула осінь.
👉 У хаті було зимно.

Також це слово вживають і в переносному значенні, коли хочуть сказати, що хтось не виражає почуттів, надто стриманий, позбавлений душевної теплоти, байдужий:

👉 зимний сміх, зимний погляд, зимно глянути [на щось або на когось]

📌 Зимовий – такий, що стосується зими, призначений для використання взимку:

👉 зимова погода, зимові види спорту, зимовий транспорт, зимовий одяг.

Замість зимовий ще можна сказати зимній (Не плутайте із зимний❗️). Однак у СУМ-20 є примітка, що це слово є рідковживаним.

А ось тут можна дізнатися, у чому різниця між ожеледдю й ожеледицею


Надворі / на дворі

📌Надворі – це прислівник, що має таке значення: поза приміщенням, на повітрі. Пишемо це слово разом.

👉 А надворі вже зима ❄️

📌 На дворі– це прийменник з іменником, тому пишемо окремо. Двір – це господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, місце біля них. Отже, на дворі – це на ось цій ділянці, біля дому.

👉 Пане господарю, що на твому дворі.
Рай розвивсь!
Рай розвився, мир возвеселився –
Син Божий народився!
(уривок з колядки).

Показано 20 последних публикаций.