Минулого тижня відбувся Український урбаністичний форум "Спільний дім" у Вінниці, організований Cedos. В рамках нього відбувся "Національний круглий стіл про проблеми та перспективи житлової політики", запис якого можна переглянути за посиланнями (за кілька годин має відео має бути в кращій якості). Через обмежену кількість часу, слабку підготовку виступаючих і відсутність якоїсь загальної рамки цієї розмови мені воно здалось схожим більше на серію окремих висловлювань, ніж власне дискусію. Це теж важливо, бо дозволило почути позиції різних сторін, але незрозуміло як і чи пов'язані вони між собою та куди взагалі ми рухаємось.
Скопіюю натомість висновки Олександра Анісімова:
Декілька думок вслід Українському урбаністичного форуму:
- попри нагальність відновлення житла і направду відсутність фінансів для виплат компенсацій, центральні органи влади та ОМС сьогодні не приділяють цьому достатньо уваги щоб дійти рішень на своєму рівні;
- десятки старих проблем (недопроведена реформа управління житлом, жахлива якість і просторова сегрегація нового будівництва, енергетична криза, депопуляція) -- взагалі не обговорюються. Чи то немає кому утримувати тему і зберігати інституційну памʼять, чи просто завжди є щось більш важливе;
- Ми майже не говоримо даними, інституціями і процесами, а філософськими концептами, власним досвідом і мріями. Це велика проблема для фахової дискусії, яка вимагає конкретики, фокусних напрямів думання і роботи.
Скопіюю натомість висновки Олександра Анісімова:
Декілька думок вслід Українському урбаністичного форуму:
- попри нагальність відновлення житла і направду відсутність фінансів для виплат компенсацій, центральні органи влади та ОМС сьогодні не приділяють цьому достатньо уваги щоб дійти рішень на своєму рівні;
- десятки старих проблем (недопроведена реформа управління житлом, жахлива якість і просторова сегрегація нового будівництва, енергетична криза, депопуляція) -- взагалі не обговорюються. Чи то немає кому утримувати тему і зберігати інституційну памʼять, чи просто завжди є щось більш важливе;
- Ми майже не говоримо даними, інституціями і процесами, а філософськими концептами, власним досвідом і мріями. Це велика проблема для фахової дискусії, яка вимагає конкретики, фокусних напрямів думання і роботи.