Ситуація дуже розповсюджена. Тому представляю це як
випадок конкретного клієнта, а як збірний образ

Дитина кожного ранку прокидається в поганому настрої. Коли збирається до школи, то починає скаржитися то на головний біль, то на болі в серці, то на біль у животі. Каже, що болі дуже сильні, плаче. Якщо я залишаю в дома, то через деякий час біль проходить.

Вчителі сваряться через пропуски. Ми були в лікарів, вони не виявили жодного захворювання. Але дитині дійсно погано вранці, я бачу, що вона не симулює й не придурюється. Що робити? Вчитеоі в школі кажуть, шо дитина маніпулює.

Скоріш за все, справа в тривозі, яку дитина відчуває перед походом до школи. Тривога може сильно відчуватися тілом як досить неприємна емоція й навіть мати сильні тілесні відчуття.

Тривога виникає не просто так, а як реакція на якусь ситуацію, яку дитина вважає небезпечною для себе. Обов’язково поговоріть з дитиною про те, які проблеми дитина бачить в школі: сварки з однокласниками, непорозуміння з вчителями, складнощі з певними учбовими дисциплінами. Обговоріть, як ці проблеми ви зможете вирішити і обов’язково запропонуйте свою допомогу.

Іноді дитина говорить, що все в школі викликає в неї тривогу, тоді треба підключати психолога й шукати, який випадок став травмуючим для дитини, змінювати відношення дитини до ситуації, працювати з самооцінкою.

Але навіть за умови, що дитина буде налаштована вирішувати проблеми, може так статися, що деякий час їй доведеться стикатися зі своіми неприємними тілесними відчуттями, які спричиняє тривога. Але важливо пам’ятати: якщо Ви залишаєте дитину вдома, то підкріплюєте уникаючу поведінку й накопичуєте проблеми. Важливо заохоувати дитину в її рішенні йти в школу навіть попри відчуття тривоги.
Можна пояснювати, що це почуття- короткотривале, користуватися техніками для зниження тривоги. Через деякий час дитина вчиться справлятися зі своєю тривогою, й проблема зникає.

N.B. Всі ці рекомендації діють лише в випадку, якщо дитина здорова, і в неї нема соматичних чи ментальних захворювань.