Інга про підлітків

Клуб нянь- хороший підлітковий серіал від Netflix для дівчат

П'ятеро семикласниць у глухому американському містечку вирішують створити спільну справу - клуб няньок за наймом, які наглядатимуть за дітьми. Кожна з героїнь добре розуміється або на мистецтві, або на математиці, що робить їх команду конкурентоспроможною. В результаті цієї роботи дівчатка стають найкращими друзями.

#Інга_рекомендує_фільм

Близько 80 відсотків українців мають тривожний темперамент.

Люди з тривожним темпераментом: 1) більше подій бачуть як тривожні 2) більше часу відчувають тривогу 3) більше страждають від тривожних думок і переживань 4) іноді болісно відчувають тривогу фізично 5) повільніше відновлюються від неї. Все те ж саме можна сказати про тривожних дітей і підлітків з деякими доповненнями: вони погано розуміють, що з ними відбувається.

Дітям складно дати лад своїм тривожним переживанням. Хронічний стан тривоги може спричиняти в дітей безсоння, зниження імунітету чи ментальні розлади. Тривога може ставати причиною уникаючої чи агресивної поведінки.

Сучасні українські діти несуть собою генетичну тривожність, травматичний досвід багатьох поколінь, а також власний досвід життя в війні та в умовах карантину. Вони потребують інструментів, які допоможуть їм ладнати зі своєю тривогою.

Саме тому я створила гайд для батьків «Як допомогти дитині, яка тривожиться». В гайді я зібрала всі свої знання й стратегії роботи з тривогою і перетворила їх на навички, яким можна навчити дітей, щоб вони більше розуміли про себе й свою тривогу, вміли відрізняти корисну й некорисну тривогу і знали, як діяти в різних випадках. Гайд підходить і для дорослих.

Гайд в електронному вигляді, його можна придбати в мене, написавши мені в особисті. Вартість гайду для підписників мого каналу- 200 грн.

Про інші мої гайди ви можете подивитися тут

Я завершую тему втрат

Так вийшло, що пишу її в передсвяткові дні, але, як зауважує прислівʼя, «Смерть і родини не чекають години».

Розповсюдженою є теорія про стадії переживання горя: заперечення, торг, злість, депресія, примирення, прийняття. Вони дійсно знайомлять нас із почуттями, які переживає людина і які є нормальними при втраті. Ці стадії не є чітко визначеними, людина може пропускати якісь стадії чи повертатися на попередні.

Більш новою є дуальна модель проживання горя. Вона стверджує, що після втрати в людини йде постійний процес перемикання між двома станами. Перший- це проживанням горя, спогади про людину, усвідомленням того, що вже ніколи не буде. Другий- це орієнтація на життя: людина продовжує жити, знаходить в житті нові сенси, нові захоплення. Вона перебудовує й переглядає свої обовʼязки й знаходить нових друзів.

Важливою частиною потоку життя є поступова посмертних стосунків з близькою людиною, яку ми втратили. В нашому житті вона залишається через те, що залишила після себе, чому навчила нас. Ми можемо подумки спілкуватися з цією людиною, думати, якими б нашими якостями чи досягненнями вона пишалася, які б поради давала.

Важливо розповісти підлітку про ци два потоки: потік горювання й потік життя. Сказати підлітку, що це нормально - іноді відчувати сильний біль, поринати в спогади оплакувати. І також нормально- радіти життю, знаходити в ньому щось нове. Підлітку важливо дати нормалізацію його почуттів: і сумних, і радісних, бо вони можуть відчувати провину й за радість, і за сум.

На жаль, проживанню горя, заважають розповсюджені упередження й заборони: не можна посміхатися під час трауру, не можна радіти життю, не можна робити щось приємне для себе. Чи навпаки: не можна плакати, щоб померлому було спокійно. Це затримує потоки й заважає проживанню втрати. Тож дуже важливо, щоб близькі люди були поруч і підтримували дитину.

#Інга_про_складне

Кожна мама заслуговує на підтримку…
У закритому Telegram-каналі «Мами в моменті» ви знайдете:
✅Відповіді на важливі запитання від дитячого та сімейного психолога.
✅Корисні матеріали: чек-листи, техніки, практичні поради.
✅Простір, де можна бути щирою та почутою.
Це не просто канал, це ваша точка опори в декреті.

Підписуйтесь⬇️

https://t.me/+KIsXu4kyKos3YTcy

Сьогодні поговоримо про дорами

Дорами — це азійські телесеріали. Основна аудиторія дорам в Україні - підлітки 12–16 років, переважно дівчата.

Соцмережі переповнені групами з дорамами, часто їхні уривки виходять у топи. Щоб популяризувати дорами, діти самі їх перекладають і озвучують. Щоб зробити це, вони вчать корейську або японську мови. Саме через смаки підлітків до нас часто й доходять молодіжні азійські серіали з сюжетами про любов, стосунки між школярами або студентами, історії про попелюшок.

У дорамах на першому плані стоїть любовна лінія. Герої на шляху до омріяного щастя проходять через розлуку, поневіряння та страждання. І головне - подолати їх, і врешті-решт стати щасливими. А триває це все не довго: від 10 до 25 серій. За цей час герої спочатку до нестями ненавидять один одного, а потім розуміють, що це кохання. Тут є і злість одного героя, яка перекриває все від драматичної першої зустрічі. І марні зітхання, бо як-то він мене не любить і взагалі, як можна було так швидко втратити голову. Але коли приходить осяяння з небес і герої зізнаються один одному, що по вуха закохалися, має щось статися. Чи злий родич проти цього кохання, чи заздрісні друзі роблять пакості. Або з’являється неочікуваний спадок, можливість підвищення на роботі, або треба терміново переїхати закордон. Варіантів багато, але усі вони ведуть до хепі енду й ніжного поцілунку.

У плані пристрасті дорами дуже цнотливі. Інколи першого поцілунку закоханих доводиться вичікувати цілий сезон, а то й довше. Навіть до самого весілля. А до того - лише випадкові доторки до руки, закохані погляди, або ухиляння від поцілунку. Тут важливе значення має особливий азійський менталітет. Коли мова йде про особисті стосунки, то все дуже стримано й помірковано. Дорами – це про справжню дружбу, вірність, кохання, чесніть, любов до роботи, честь, повагу до старших. Можливо, дещо наївно, але дуже щиро й правдиво. Тут ви не знайдете сексуальних сцен, насильства й жорстокості.

А ваші підлітки дивляться дорами? Можливо, порекомендуєте якісь для перегляду разом?

#підліткова_субкультура

Ситуація дуже розповсюджена. Тому представляю це як
випадок конкретного клієнта, а як збірний образ

Дитина кожного ранку прокидається в поганому настрої. Коли збирається до школи, то починає скаржитися то на головний біль, то на болі в серці, то на біль у животі. Каже, що болі дуже сильні, плаче. Якщо я залишаю в дома, то через деякий час біль проходить.

Вчителі сваряться через пропуски. Ми були в лікарів, вони не виявили жодного захворювання. Але дитині дійсно погано вранці, я бачу, що вона не симулює й не придурюється. Що робити? Вчитеоі в школі кажуть, шо дитина маніпулює.

Скоріш за все, справа в тривозі, яку дитина відчуває перед походом до школи. Тривога може сильно відчуватися тілом як досить неприємна емоція й навіть мати сильні тілесні відчуття.

Тривога виникає не просто так, а як реакція на якусь ситуацію, яку дитина вважає небезпечною для себе. Обов’язково поговоріть з дитиною про те, які проблеми дитина бачить в школі: сварки з однокласниками, непорозуміння з вчителями, складнощі з певними учбовими дисциплінами. Обговоріть, як ці проблеми ви зможете вирішити і обов’язково запропонуйте свою допомогу.

Іноді дитина говорить, що все в школі викликає в неї тривогу, тоді треба підключати психолога й шукати, який випадок став травмуючим для дитини, змінювати відношення дитини до ситуації, працювати з самооцінкою.

Але навіть за умови, що дитина буде налаштована вирішувати проблеми, може так статися, що деякий час їй доведеться стикатися зі своіми неприємними тілесними відчуттями, які спричиняє тривога. Але важливо пам’ятати: якщо Ви залишаєте дитину вдома, то підкріплюєте уникаючу поведінку й накопичуєте проблеми. Важливо заохоувати дитину в її рішенні йти в школу навіть попри відчуття тривоги.
Можна пояснювати, що це почуття- короткотривале, користуватися техніками для зниження тривоги. Через деякий час дитина вчиться справлятися зі своєю тривогою, й проблема зникає.

N.B. Всі ці рекомендації діють лише в випадку, якщо дитина здорова, і в неї нема соматичних чи ментальних захворювань.

Продовжуємо тему правильного харчування підлітків. Початок тут.

❗️Основне правило раціонального харчування підлітків – споживання різноманітної їжі, адже в цей час існує підвищена енергетична потреба, так як організм швидко росте й це відбувається за короткий період часу.

Харчування повинно бути чотири- чи п’ятиразовим з проміжками між вживанням їжі в 3-4 години. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів – 1:1:4, при фізичних навантаженнях – 1:1:6. Зверніть увагу на те, що потреба в білку в підлітковому віці вища, ніж у дорослих – 1,5 г/кг у віці 7-9 років і 1,2 г/кг у 14-16 років. При недостатньому вживанні білків порушується діяльність нервової та ендокринної систем, виділення травних соків і ферментів, знижується засвоєння вітамінів, послаблюється опірність підліткового організму до різних інфекцій.

Обов’язково в раціоні повинні бути «повноцінні» білки тваринного походження (молоко, м’ясо, яйця, риба), бо до їхнього складу входять незамінні амінокислоти, які не утворюються в організмі та мають важливу біологічну цінність.
Добова потреба в жирах у 7-9 років становить 1,5 г/кг, у 15-16 років – 1,2 г/кг маси тіла. Як я вже підкреслювала, в харчуванні підлітка перевагу слід віддавати рослинним жирам (ненасиченим).

Щоденна потреба організму в вуглеводах, як в основному джерелі енергії – 400-425 грамів для хлопців та 340-360 грамів для дівчат віком 14-17 років. Підліткам слід обмежити прості («погані» або «швидкі») вуглеводи, які є основною причиною надмірної ваги, особливо – при низькій фізичні активності. Це – хліб, випічка, торти та тістечка, солодощі, картопля, макарони з м’яких сортів пшениці, білий рис. Перевагу слід віддавати складним вуглеводам («добрим» або «повільним»). Йдеться про цільнозерновий хліб і хліб з висівками, коричневий рис, різноманітні види каш (крім манної), макарони з твердих сортів пшениці, овочі, гриби, бобові, фрукти, чорний шоколад.
Ще одним видом складних вуглеводів є клітковина, яка стимулює перистальтику кишківника, звільняючи водночас організм від шлаків і токсинів. Клітковина міститься в кабачках, усіх видах капусти, селері, спаржі, зеленому перці,  огірках, зелених бобах, салаті, помідорах.

Оскільки організм підлітка швидко росте, то і його загальні енергетичні витрати більші порівняно з дорослими. А отже, і енергетична цінність добового раціону повинна бути більшою: 7-10 років – 80-70 ккал/кг, 11-13 років – 70-65, 14-17 років – 65-46, для порівняння – в дорослих цей показник становить 45 ккал/кг маси. Підвищена потреба підліткового організму й у воді – 50 мл/кг маси тіла (у дорослих – 30-40 мл). Основою водного режиму підлітка повинні бути негазова вода, компот, узвар, сік, молоко.

Ще одним важливим правилом раціонального харчування підлітків є достатнє надходження вітамінів, мікро- та мікроелементів, при нестачі яких можуть виникнути серйозні захворювання. Наприклад, дефіцит заліза призводить до анемії, втрати апетиту, ослаблення імунної системи; натрію, хлору і калію – до затримки води в організмі, порушення роботи серцево-судинної системи; йоду – до захворювань щитоподібної залози. При нестачі вітаміну А погіршується зір, вітаміну D – виникає рахіт (кістки стають ламкими й деформуються), вітаміну С – кровоточать ясна, знижується опірність організму до застудних захворювань, вітамінів групи В – діти стають емоційно лабільними, швидко втомлюються.

https://www.tdmu.edu.ua/medychna-akademia

Адвент щоденник мами й психолога, частина 3

І знову я пишу цей щоденник з місця, яке стало для мене звичним в недільні вечори. А саме з теплої кімнати ковзанки «Слайзу». Повз мене, наче фурія, носиться Поліна. Періодично вона підʼїжджає до вікна, притискає свій і без того кирпатенький носик до скла і вимагає, шоб я пильнувала за її катанням.

Катається вона доволі непогано як на мене, про яку в дитинстві тренерка сказала «А Інга на ковзанці була, як корова на льду». Я думаю, що корова на льоду - справжня фігуристка в порівнянні зі мною. Бо я з дитинства маю фобію слизьких поверхонь і просто заклякаю на місці, якщо ноги відчувають, що десь слизько. Але ж на те нам і дані діти, щоб вони були краще нас.

Тож поки Поля намагається крутити тулуби, я розповім вам, як двійко дівчат писали різдвяного листа.
«Дорогий Миколайчику, я була хорошою дівчинкою. Вчилася, трохи тренувалася, слухала маму й допомогала їй, ну іноді їй хамила, з ким не буває. Подаруй мені, будь ласка, ковзани й путівку в табір «Козацька фортеця»- писала одна дівчинка.

«Любий Миколайчику, я була весь рік хорошою дівчинкою, працювала, робила добро людям, надішли мені нормальний графік відключення світла»- писала друга дівчинка.
В підсумку одна з них отримала ковзани й путівку в табір, друга- 8 годин без світла на добу.

Тому що мало бути хорошою дівчинкою, треба ще правильно обирати Санті субпідрядників. У дівчинки з першого кейсу в субпідрядниках були люблячі батьки, у дівчинки номер 2- офігєвше вкрай обленерго. Таким чином, дівчинка намбе ту бігала весь тиждень по добрим людям і шукала, де працює Інтернет, щоб провести консультації.

На цьому тижні з адвента ми виконали всього два завдання. У вівторок я прямо з секції повітряної гімнастики потягла Поліну на різдвяний ярмарок купляти роги Рудольфа. Ми гордовито пройшли в цих рогах по центру міста, вважаючи себе двома оленями. Вдома в Рудольфи було ініційовано ще два члени нашої родини. Фото всих чотирьох Рудольфів ви можете побачити на фото.

«Поля, а які в тебе завтра уроки?»- запитала я доньку в середу. «Література, біологія і фізкультура»- була відповідь. Я сказала донці, шо зараз в освіті рулить міждисциплінарний підхід і запропонувала дружньо проспати школу, а потім подивитися останні серії улюбленої «Гри в кальмара». Тут тобі й література, й біологія, і фізкультура. Поліна сказала, що теж любить міждисциплінарний підхід, і ми прокинулися в 9 годин ранку і додивилися три останні серії. Я зловила себе на думці, що для гравців в кальмара все вирішилося напрочуд швидко за декілька днів, а мені ще більше 10 днів залишилося бігати між світлом і темрявою, доки я не піду на заслужений різдвяний відпочинок.

Але я вірю, що він все ж таки настане, і я висплюся, і подивлюся зранку новорічний фільм, який я любила в дитинстві, і ми з Поліною поїдемо за ялинкою.

(Далі буде)

А запитайте, чому ми сьогодні з донькою все проспали, в тому числі й обстріли?

А тому що дивилися дуже хороший фільм, який порекомендував син @yanazabedilina Таким чином, до нашого телеграм-каналу активно залучаються підлітки.

Отже, фільм «Вуличний кіт на прізвисько Боб». Фільм про те, як зустріч із котом і турбота про нього змінила життя безпритульного молодого чоловіка, залежного від наркотиків.

Актор дуже гарний, рудий кіт прекрасний. Фільм добрий. Поліна переживала, плакала, сміялася, сьогодні зранку ми обговорювали рудого кота.

Я подумала про те, що дітям потрібно дивитися фільми про доросле життя і про його проблеми. До речі, в фільмі немає заборонених сцен. Але є сцена, як головний герой переживає ломку, що теж дуже повчально.

Отже, дивіться «Вуличний кіт на прізвисько Боб», діліться враженнями, бажаю всім гарних і спокійних вихідних.

#Інга_рекомендує_фільм

🧐Як виховати дитину самостійною щодо уроків? Як перестати нагадувати їй про домашнє завдання? Як не сваритися з нею через те, зо вона сидить в телефоні й нічого не вчить? Це одна з проблем, яку мені доводиться вирішувати на консультаціях.

🎓В процесі роботи над цією проблемою впродовж багатьох років в мене склався певний алгоритм, який я склала в гайд «Розвиток щкільної самостійності».
Гайд- це покрокове керівництво для батьків, як навчити дитину самостійно виконувати домашні завдання.
Попрацювавши з дитиною з цим гайдом, ви поступово позбудетеся сварок і постійного клопоту з приводу невивчених уроків.

⚡️Гайд в pdf форматі містить 10 сторінок інформації рекомендацій з приводу розвитку шкільної самостійності: коли й як допомагати дитині з уроками, як заохочувати до навчання, як вибудовувати взаємодію.
Гайд може бути корисним також педагогам і психологам, щоб надавати рекомендації батькам.

❗️Вартість гайду 200 грн. Ви можете придбати його, написавши мені в особисті @inha_psy
Також в мене є й інші гайди, які можуть вас зацікавити. Про них можна дізнатися тут

Продовжую складну, але таку важливу тему втрати…
початок тут

Втрата змінює підлітка. Хтось з дітей замикається в собі, починає відмовляти собі в повсякденних радощах, втрачає ініціативу в навчанні й в спілкуванні. Якщо така поведінка затягується, то може стартувати депресія.

Хтось дуже різько стає дорослим і бере на себе роль члена сімʼї, що загинув: починає відчувати відповідальність за близьких, контролювати їхнє життя, говорити їм, як поводитися.
Є підлітки, які намагаються піклуватися про близьких в побуті, шукають шляхи заробітку. Особливо це стається, коли дитина бачить, що дорослі чуються безпорадними. Для дитини таке різьке дорослішання не завжди є добрим, адже позбавляє декількох років дитинства, які дуже необхідні для розвитку.

Іноді підлітки, що втратили близьку людину, шукають розради в деструктивних підліткових компаніях, бо там вони відчувають себе з одного боку потрібними, з іншого- можуть відволіктися від сумної й гнітючої атмосфери, що царує вдома.

Звісно, не завжди втрата має такі наслідки, бо психіка людини має здатність до самозцілення, а дитяча психіка тим більше. В наступному пості я розповім про те, які етапи проходить людина в горюванні.

#Інга_про_складне

Словник підліткового сленгу: «норміс»

Як не дивно, термін "норміс" походить від англійського слова normie і використовується для позначення людей, які відповідають
загальноприйнятим соціальним нормам і стандартам.

Спочатку це слово з'явилося в інтернет-культурі як спосіб описати тих, хто не вирізняється особливою індивідуальністю. Простіше кажучи, "норміси" – такі, як усі люди.

Однак залежно від контексту, термін може мати як нейтральний, так і негативний відтінок. До прикладу:
у нейтральному сенсі це просто опис соціально інтегрованої людини,
у негативному – це може означати людину, яка уникає самовираження або слідує загальноприйнятим трендам.

Цей термін зазвичай використовують саме в інтернет-спільнотах. Часто його можна почути з вуст людей, які прагнуть виділитися на фоні суспільства, що йде за стандартами.

#підліткова_субкультура