Недільний щоденник мами й психолога
Судячи з кількості лайків і коментів, спільнота нашого телеграм-каналу позитивно сприйняла твердження «Я люблю свою дитину віддавати бабусі». Для мене ця чарівна фраза трансформується трохи в іншу: «Я люблю свою дитину віддавати в «Козацьку Фортецю».
Я не памʼятаю, яким чином я «виловила» в інфопросторі це чарівне місце. Поліні тоді було 7 років, її буйство й непокора розквітали пишним цвітом. До того ж вона дуже була привʼязана до мене й по 10 разів на день дзвонила мені на роботу дізнатися, чи все ок.
І в той же час, вона була за будь-який двіжок, тож на моє питання, чи поїде вона в козацький табір, вона відповіла: «так», навіть не замислюючись над тим, що це за табір.
В «Козацькій фортеці» її швиденько увели від батьків, забрали телефон, вдягли в шаровари з поясом і заселили в намет. Наступного дня, зателефонувавши ввечері в означений час, я чекала її скандалу й прохання швидко забрати додому. Натомість я почула розповідь про те, як вона прокинулася в шостій ранку, пила травʼяний чай біля ватри, чула хрюкання дикого кабана, співала пісні.
В наступні дні була розповідь про списи, мушкети, зірочки, батіг і гвинтівки. Потім про коней, переправу, човни й похід. З тих пір Поля живе в одному з трьох агрегатних станів: вона або розповідає про «Фортецю», або збирається в «Фортецю» або знаходиться в «Фортеці». До літніх змін доєдналися сезонні мандрівки.
За 5 років таборівок Поля дуже змінилася. Зʼявилася внутрішня дисципліна й сила волі. Накреслилися цінності: патріотизм, прагнення до справедливості, бажання активність. В ній проявилася справжня амазонка. Вона вже мріє про те, щоб поїхати в табір в ролі помічниці.
Зимова мандрівка- особлива. Це колядування з вертепом, гадання на оладдях, прогулянка на конях по снігу.
Ну а я маю два тижні тиші. Бо з моєю професією надважливо побути на самоті й поміркувати про своє життя. Бо зазвичай я міркую над життям інших.
Ось вам Поліни світлини з зимової таборівки дворічної давнини. В цьому році ще не було. А в ваших діток є такі місця чи спільноти, які міняли їх?
Судячи з кількості лайків і коментів, спільнота нашого телеграм-каналу позитивно сприйняла твердження «Я люблю свою дитину віддавати бабусі». Для мене ця чарівна фраза трансформується трохи в іншу: «Я люблю свою дитину віддавати в «Козацьку Фортецю».
Я не памʼятаю, яким чином я «виловила» в інфопросторі це чарівне місце. Поліні тоді було 7 років, її буйство й непокора розквітали пишним цвітом. До того ж вона дуже була привʼязана до мене й по 10 разів на день дзвонила мені на роботу дізнатися, чи все ок.
І в той же час, вона була за будь-який двіжок, тож на моє питання, чи поїде вона в козацький табір, вона відповіла: «так», навіть не замислюючись над тим, що це за табір.
В «Козацькій фортеці» її швиденько увели від батьків, забрали телефон, вдягли в шаровари з поясом і заселили в намет. Наступного дня, зателефонувавши ввечері в означений час, я чекала її скандалу й прохання швидко забрати додому. Натомість я почула розповідь про те, як вона прокинулася в шостій ранку, пила травʼяний чай біля ватри, чула хрюкання дикого кабана, співала пісні.
В наступні дні була розповідь про списи, мушкети, зірочки, батіг і гвинтівки. Потім про коней, переправу, човни й похід. З тих пір Поля живе в одному з трьох агрегатних станів: вона або розповідає про «Фортецю», або збирається в «Фортецю» або знаходиться в «Фортеці». До літніх змін доєдналися сезонні мандрівки.
За 5 років таборівок Поля дуже змінилася. Зʼявилася внутрішня дисципліна й сила волі. Накреслилися цінності: патріотизм, прагнення до справедливості, бажання активність. В ній проявилася справжня амазонка. Вона вже мріє про те, щоб поїхати в табір в ролі помічниці.
Зимова мандрівка- особлива. Це колядування з вертепом, гадання на оладдях, прогулянка на конях по снігу.
Ну а я маю два тижні тиші. Бо з моєю професією надважливо побути на самоті й поміркувати про своє життя. Бо зазвичай я міркую над життям інших.
Ось вам Поліни світлини з зимової таборівки дворічної давнини. В цьому році ще не було. А в ваших діток є такі місця чи спільноти, які міняли їх?