Частинки мікропластику, що знаходяться в атмосфері, здатні впливати на погоду. Про це йдеться в новому дослідженні науковців з Університету Пенсильванії.
У статті, опублікованій в журналі Environmental Science and Technology: Air, описується, що частинки мікропластику, які містяться у краплях води, працюють як центри кристалізації, пришвидшуючи замерзання крапель.
Це означає, що мікропластик у повітрі та його поширення вітром здатні впливати на погоду, моделювання клімату та навіть на безпеку авіаперевезень.
В лабораторних умовах дослідники вивчали мікрочастинки чотирьох типів полімерів: поліетилену низької щільності (LDPE), поліпропілену (PP), полівінілхлориду (PVC) та поліетилен-терефталату (PET).
Мікрочастинки цих пластиків вводили у краплі води та повільно їх охолоджували.
Було виявлено, що краплі, які містили мікропластик, замерзали за температури, на 5-10 градусів вищої, ніж краплі без пластику.
Зазвичай, краплини води у атмосфері починають гарантовано замерзати при температурі у мінус 38 градусів Цельсія.
Будь-які забруднювачі у краплях - пил, бактерії чи мікропластик, працюють як центри кристалізації, навколо яких вода починає замерзати за вищих температур.
У випадку мікропластику, 50% крапель замерзали вже при мінус 22 градусах.
Повний вплив на погоду мікропластику, що міститься в атмосфері, ще не вивчено.
Проте вже зрозуміло, що в забруднених пилом та мікропластиком регіонах планети, хмари, які містять ці частинки, здатні накопичувати більше вологи у краплях меншого розміру. Ці краплі не обовʼязково одразу випадатимуть рясним дощем, адже для цього вони мають дорости до певного розміру.
Таким чином, дощі будуть іти рідше, але будуть більш сильними.
Крім цього, мікропластик, що міститься у хмарах, буде впливати на здатність хмар відбивати сонячне світло, сильно ускладнюючи прогнозування погоди.
Науковці також виявили залежність властивості кристалізувати воду від типу пластику та часу, що частинки знаходяться в атмосфері. Було встановлено, що частинки LDPE, PP та PET з часом слабше кристалізують воду навколо себе, тоді як PVC - сильніше, так як його поверхня стає більш нерівною під дією сонця та кисню.
Наразі команда працює над вивченням того, як можуть впливати на клімат різноманітні домішки та присадки, що їх додають у полімери.
У статті, опублікованій в журналі Environmental Science and Technology: Air, описується, що частинки мікропластику, які містяться у краплях води, працюють як центри кристалізації, пришвидшуючи замерзання крапель.
Це означає, що мікропластик у повітрі та його поширення вітром здатні впливати на погоду, моделювання клімату та навіть на безпеку авіаперевезень.
В лабораторних умовах дослідники вивчали мікрочастинки чотирьох типів полімерів: поліетилену низької щільності (LDPE), поліпропілену (PP), полівінілхлориду (PVC) та поліетилен-терефталату (PET).
Мікрочастинки цих пластиків вводили у краплі води та повільно їх охолоджували.
Було виявлено, що краплі, які містили мікропластик, замерзали за температури, на 5-10 градусів вищої, ніж краплі без пластику.
Зазвичай, краплини води у атмосфері починають гарантовано замерзати при температурі у мінус 38 градусів Цельсія.
Будь-які забруднювачі у краплях - пил, бактерії чи мікропластик, працюють як центри кристалізації, навколо яких вода починає замерзати за вищих температур.
У випадку мікропластику, 50% крапель замерзали вже при мінус 22 градусах.
Повний вплив на погоду мікропластику, що міститься в атмосфері, ще не вивчено.
Проте вже зрозуміло, що в забруднених пилом та мікропластиком регіонах планети, хмари, які містять ці частинки, здатні накопичувати більше вологи у краплях меншого розміру. Ці краплі не обовʼязково одразу випадатимуть рясним дощем, адже для цього вони мають дорости до певного розміру.
Таким чином, дощі будуть іти рідше, але будуть більш сильними.
Крім цього, мікропластик, що міститься у хмарах, буде впливати на здатність хмар відбивати сонячне світло, сильно ускладнюючи прогнозування погоди.
Науковці також виявили залежність властивості кристалізувати воду від типу пластику та часу, що частинки знаходяться в атмосфері. Було встановлено, що частинки LDPE, PP та PET з часом слабше кристалізують воду навколо себе, тоді як PVC - сильніше, так як його поверхня стає більш нерівною під дією сонця та кисню.
Наразі команда працює над вивченням того, як можуть впливати на клімат різноманітні домішки та присадки, що їх додають у полімери.