Перше #кт_поповнення в цьому році — книга Наталки Гомель «Вокзал».

🚂 До війни я любила вокзали. Вони асоціювалися з подорожами та відпочинком. Після 2014 року вокзали перетворились для мене на місце прощань — з близькими, минулим життям, рідними стінами.

А для когось вокзали взагалі стали домом. Як для героя цієї книги ⬇️

"Місце-прихисток, яке заховає кожного, кому більше нікуди йти. Вокзалу байдуже, хто ти i якi таємницi приховуєш від світу. Він однаково стане дахом над головою і для грішника, й для праведника, у ньому однаково багато темряви й світла. І хоча Вокзал звик до щоденних зустрічей та прощань, коли стаєш його частиною і поєднуєш з ним своє життя, попрощатися, виявляється, не так уже й просто. Навіть, коли дуже цього хочеш…

Головний герой твору, який не має дому, залишається на Вокзалі всього лиш на одну ніч. А потім ще на одну… й ще на одну. Спочатку й близько не здогадуючись, як тісно зав’яжеться його власне життя із життям залізничного вузла."

Як вам анотація? Мене зацікавила. Здається чомусь, що в книзі буде багато психологічних моментів і, не дивлячись на сумну тематику, світла. Планую читати після «Тигроловів», тож скоро перевірю свою інтуїцію.

Дізнатись більше про книгу та замовити її можна тут:
https://vokzalng.com.ua

#кт_промо