😊Зазвичай я люблю поїсти, особливо, сніданки…

але випадають такі дні, як сьогодні, коли мені лінь(аби ще хтось зробив, то зʼїла, а самій готувати ….)

В такі періоди я, зазвичай, стараюсь розмовляти з собою: вмикається голос дорослої мами Тані, яка радить зробити «хоч щось поїсти, тому що кава і печиво будуть підʼїдатись до самого обіду» / «вона нагадує в такі моменти про мої цінності: заради чого взагалі мені треба старатись нормально їсти».

Зі мною в більшості випадків це працює і я не виходжу голодною.

Ось спромоглась сьогодні на таке, попри небажання.

Що не працює - це докори і провина, бо буде супротив.


Як у вас з цим?