короче, тако глянув відео про вчителя Руслана Циганкова і хочу сказати, що я ще такий зелений у підході до дітей, хочеться самовдосконалення.

я вже казав, свою роботу я люблю 28 або 29 днів в місяць, інші два дні — це аванс і зарплата. в ті два дні, я розумію, що це таки робота і я отримаю за неї зарплату. дуже мізерну зарплату, яка відчувається, як три пари джинсів або четвертинна болтика на зуб.

але найгірше те, що там показувала київську школу де ± свідомі батьки.

у мене в селі у 80% дітей є травми, в половини ще й доволі серйозні. але батьки це ігнорують або всю відповідальність спирають на вчителів.

а потім дзвонять, ой щось моя дитина вже не говорить до мене, тільки я є і одразу агресія, може щось зможете зробити?

ні, не зможу. треба робити щось коли дитина в 1-5 класі, а не тоді коли вона вже травмована і сформована наскільки, що відчувається гранітна стіна, яку ти колупаєш ножиком.

така очевидна проблема і взагалі немає перспектив на покращення....

#запискивчителя