Можливо, люди, у яких був той сплеск, мали в анамнезі РХП чи інші залежності, і вони можуть відчувати більш помітні зміни у собі.
Тоді можна їсти ультраоброблені продукти?
Ні, ніхто не стверджує, що такі продукти безпечні у великих кількостях. І у всьому потрібен баланс.
Проте інші фактори можуть робити ці продукти складними для контролю:
• Ультраоброблені продукти містять багато калорій у порівняно невеликому об’ємі (енергетична щільність).
• Вони зазвичай потребують менше жування, ніж мінімально оброблені продукти.
• Часто вони позбавлені білка, клітковини та інших нутрієнтів, що сповільнюють травлення і сприяють відчуттю ситості.
Ці фактори, разом із надзвичайною привабливістю смаку, можуть працювати разом, змушуючи людей швидко споживати сотні калорій – ще до того, як тіло встигне сигналізувати про насичення.
Та треба пам’ятати, що ми залежні від будь-якої їжі. І це дослідження не додає аргументів ні на користь, ні проти цієї дискусії.
Також деякі люди (і ми їм заздримо) не мають дофамінової чи якоїсь ще залежності від ультраобробленої чи просто смачної їжі. Думаю, у кожного знайдеться знайомий чи знайома, хто може з’їсти пів печенька і піти по своїх справах. І саме тому важливо знати, на що у вас «падає планка» дофаміну і не вестись на універсальні поради з ТікТоку «ніколи не тримайте цього на кухні, щоб не переїсти». Є люди, які можуть отримувати кайф від борщу чи простого хліба з маслом.
Тому, баланс і ще раз баланс. А також, уважно слухати себе. А дофамін можна виробляти ще й тренуваннями, улюбленими хобі і багато чим іншим🤗
Також, не забувайте підписуватись на нашу монобазу. Там є чатик🥰
Тоді можна їсти ультраоброблені продукти?
Ні, ніхто не стверджує, що такі продукти безпечні у великих кількостях. І у всьому потрібен баланс.
Проте інші фактори можуть робити ці продукти складними для контролю:
• Ультраоброблені продукти містять багато калорій у порівняно невеликому об’ємі (енергетична щільність).
• Вони зазвичай потребують менше жування, ніж мінімально оброблені продукти.
• Часто вони позбавлені білка, клітковини та інших нутрієнтів, що сповільнюють травлення і сприяють відчуттю ситості.
Ці фактори, разом із надзвичайною привабливістю смаку, можуть працювати разом, змушуючи людей швидко споживати сотні калорій – ще до того, як тіло встигне сигналізувати про насичення.
Та треба пам’ятати, що ми залежні від будь-якої їжі. І це дослідження не додає аргументів ні на користь, ні проти цієї дискусії.
Також деякі люди (і ми їм заздримо) не мають дофамінової чи якоїсь ще залежності від ультраобробленої чи просто смачної їжі. Думаю, у кожного знайдеться знайомий чи знайома, хто може з’їсти пів печенька і піти по своїх справах. І саме тому важливо знати, на що у вас «падає планка» дофаміну і не вестись на універсальні поради з ТікТоку «ніколи не тримайте цього на кухні, щоб не переїсти». Є люди, які можуть отримувати кайф від борщу чи простого хліба з маслом.
Тому, баланс і ще раз баланс. А також, уважно слухати себе. А дофамін можна виробляти ще й тренуваннями, улюбленими хобі і багато чим іншим🤗
Також, не забувайте підписуватись на нашу монобазу. Там є чатик🥰