Монова

Зараз стрічка, як завжди, поділиться на кілька срачующіхся груп:
1. Усик красава;
2. Усик ватний підарас;
3. Який бокс, в країні війна.

А я почухаю дупу і піду спати.
Добраніч.

PS
Щоразу вмліваю від усикових прикидів, це якийсь окремий вид мистецтва вже

Галина Крук


святА відтепер у нас - кожного дня, коли вийшло вціліти
ванни насправді потрібні для того, щоб мали де засинати діти,
коридори тут будуть проектувати великі, підлоги теплі,
життів тут радять мати по кілька в запасі, як турникетів,
на випадок смерті

ми сидимо у череві цього будинку, як у киті Йона,
в нас ховається наша кров, як небо світанку, червона,
ми обробляємо інформацію так уважно, мов тампонуємо рани,
новини наші нагадують змішані хори з "Карміни бурани"

помяни нас, Боже, коли прийдеш у царство своє захмарне,
ми хотіли лише, щоб життя тут було спокійне і гарне,
нам, якщо чесно, не треба іншої землі обітованної, крім цієї,
уявляєш, Боже, як ми гріховно прикипіли до неї

майбутнє наше задимлене, в кіптяві від пожежі,
в символі віри, отче, нема нічого про межі й безмежність,
про те, як із останніх сил тримати когось на краю безодні
за ридаючі плечі, малим нам незрозумілі дивні діла Господні

нам не бракує віри, але навіщо від нас вимагати покори?
вилий цю чашу терпіння, отче. дивися в очі. убий потвору.

фото Костянтина і Влади Ліберових

Сьогодні вранці при обстрілі Києва балістикою суттєво постраждали посольства кількох європейських країн. Всі вони знаходились в одній будівлі, яка зазнала уражень.
Я хочу сказати одне лише: розчавити гнійник можна було ще в 22 році. Якщо, звісно, не давати зворотній відлік Україні, і якщо всі гуртом.
Тепер ми знаходимось тут, на порозі 25.

Дуже голосно верещу

ЛедіП розбудила мене вранці за кілька хвилин до вибухів, коли наші підняли в небо літаки.
Я не знаю, чого вона боїться більше — ревіння двигунів в небі чи звуків роботи ППО (є ще гроза, але до неї далеко) — але результат завжди один.

Вона починає метатись по дому, шукаючи, де б сховатись, навіть пробує пролізти під ліжко, туди, де не пролазить навіть голова. Трясеться, плаче і обливається слиною.

В домі, де ми жили ще тиждень тому, був великий підвал, справжнє бомбосховище, і Пенелопа щоразу при обстрілах там ховалась.
В новому житлі підвалу немає, тому канонадою і собачим переляком я насолодилась вповні.

Я чого це все розповідаю: це я підводжу базу до того, що я невиспана, зла, а ще мені не вистачає 40 тисяч, щоб закрити збір цього тижня.
548 тисяч зараз на рахунках Сталевих Птахів.
Давайте зараз ви всі, такі самі невиспані і злі, швиденько і роздратовано накидаєте ще сорок, і я щасливо відʼїбусь від вас аж до понеділка?
Ну бумласка. Головне — не казати собі «сьогодні якось впораються без мене» і не пройти повз. Бо не впораються.

Ось вам для натхнення КітКіц, йому плювать шерстю на реактивні двигуни, обстріли і грозу, він робить хобу і миє ноги.

💳Приват (тільки через Приват 24!!!)
⬇️⬇️
5169330536663179

💳УкрСибБанк 🦅
(приймає платежі з УСІХ БАНКІВ, КРІМ ПРИВАТУ)
⬇️⬇️⬇️

5582592355706905


🔗Посилання на монобанку🦅
⬇️⬇️⬇️

https://send.monobank.ua/jar/9m5Sd7ZyrV

Реквізити компанії, введіть і збережіть для майбутніх платежів (для юр.осіб)
⬇️⬇️⬇️

Найменування отримувача: ГО СТАЛЕВІ ПТАХИ УКРАЇНИ

ЄДРПОУ: 45357733

IBAN: UA703052990000026003030126169

Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Призначення платежу: безповоротна благодійна допомога ЗСУ.

💰Пейпал🦅
⬇️⬇️⬇️

martayarek@gmail.com

#птахи_війни

Дякую❤️