Нотатки природоохоронця

​​В охороні природи чи не найбільше чим в інших сферах грає роль принцип "запобігти".

Ну бо вирубаний праліс відновити або не вийде взагалі, а осушені болота відновляти десятиліттями.

Так от, у Держгеонадр є перелік родовищ з підтвердженими запасами, навіть викладений на "Порталі відкритих даних"

По торфу там взагалі прямо написано - осушене родовище чи ні, заливається чи ні. 

Що важливо - для видобутку на цих родовищах не потрібне погодження Міндовкілля. 

Логічно ж взяти координати з цього переліку, перевірити на наявність заповідних територій чи річок з водного кадастру чи лісів? І зняти проблеми на майбутнє, аби не було знову "Буши" чи "Макового болота" (ці родовища є в списку). Це робиться автоматично в десяток кліків в QGIS, у мене студенти так вміють після пари годин навчання. 

Але ніт, Держгеонадра хочеться аби потенційні інвестори йшли до їх власного підприємства "Геоінформ", платили за дослідження, які взагалі мала б зробити безкоштовно держава) Тому в черговий раз відмовила в доступі до інформації. 

А потім ці ж люди будуть судитись проти прокуратури за скасування результатів аукціонів і кричати які погані екологи та правоохоронці заважають бізнесу...

Написав у ФБ довгий пост про плани управління басейнами річок.

Таке враження що Україні не унітарна держава, а якась федерація, за басейновим принципом. Настільки різні підходи до формування переліків заходів по різним басейнам чи суббасейнам річок)

Ну і показово. Поводити класні дослідження по купі параметрів, а потім замість того аби вибрати найбільш ефективні заходи які реально зробити і які дадуть найбільший ефект на одиницю витрачених коштів - беремо все що запропонували ОТГ чи ОДА))

​​Я вже писав, що Держгеонадра вирішило приховати від громадськості координати ділянок, які планують виставляти на аукціон.

І виявилось, що тут ще був "комерціний", так би мовити аспект)) А можливо ще й корупційний...

Бо підпорядковане Держгеонадра підприємство "Геоінформ" тепер пропонує платну послугу "Проведення передпроєктного моніторингу ділянки надр, що пропонується для отримання спеціального дозволу на користування надрами через електронний аукціон".

В її рамках вони перевірять чи не підпадає ділянка під обмеження видобутку в рамках різних законодавчих обмежень - як природоохоронних, так і історично-культурних.

Рекламують, що "результати отримання послуги суттєво знизять ризики для замовника щодо отримання спецдозволу на ділянку де надрокористування обмежене або неможливе"

Логічно виникає пара питань - а що роблять тоді Держгеонадра при аналізи виставляти ділянку на
аукціон чи ні? Якщо бізнес має платити за послугу перевірки відповідності ділянки законодавству. І є ризик, що на ділянці яку вони куплять на торгах "надрокористування обмежене або неможливе". Форму на сайті Прозорро.Продажі заповнюють?)

А друге - якби Держгеонадра просто б перестали приховувати інформацію, то більшість досліджень які пропонують за гроші робити підпорядковане їм підприємство робила б громадськість.

І це не тільки було б безкоштовно для бізнесу, але й по низці пунктів (як наявність ПЗФ, червонокнижних видів, прибережних захисних смуг) було б більш якісне.

Хоча можна в цьому рішення знайти і позитив - нарешті після купи скандалів і позовів до Держгеонадра дійшло, що непогано б перевіряти ділянки перед тим як виставляти на торги на предмет їх відповідності законодавству)

​​Колись мене просили написати про оселищний підхід до охорони природи, спробую пояснити своїми словами що це таке. Бо євроінтеграція неминуча, і тому треба вчитись з ним працювати) Не про одну ж зраду писати, певен тут є підписники яким буде цей пост теж цікавий)

В якийсь момент стало зрозуміло, що охороняти види флори чи фауни по собі звісно треба, але цього недостатньо. І треба зберігати умови їх місцезростання чи місцепроживання. Наприклад бабак не зможе жити в лісі чи на полі. Тому вирішили класифікувати всі природні території за певними ознаками, в першу чергу геоботанічними і поділити їх на оселища. Наприклад заболочені сосняки з журавлиною та лохиною це одне оселище, соснові ліси в сухих умовах друге тощо. 
Є їх різні класифікації, вчені дискують яка краще, як вони співвідносяться один з одним але це вже деталі) У лісівників між іншим є трохи схоже - типи лісу. Але використовують їх суто з господарської точки зору. 

Для визначення оселищ в Україні можна юзати наприклад Тлумачний посібник чи Національний каталог біотопів. 

Далі серед цих всіх оселищ вибрали, ті які є найбільш важливими в масштабах Європи. Або рідкісні, або цінні з точки зору біорізноманіття. Бо ресурси на охорону природи обмежені і їх вирішили зосередити там, де це дасть найбільший ефект. Наприклад соснові ліси в сухих умовах на бідних грунтах дуже поширені як в Україні, так і в деяких країнах ЄС - і тому не увійший в цей список. 

І для збереження цих важливих оселищ створені відповідно Смарагдова мережа та її відповідник для країн-членів Natura 2000.

Але "збереження" - це не просто надати якийсь статус і забути) Задача - тримати максимальну кількість таких охоронюваних оселищ в "доброму" стані. Для визначення стану є критерії. Для лісових оселищ це відповідність видового складу тому, який мав би бути природньо, наявність природного поновлення, мертвої деревини різних видів, інвазійних видів тощо. На скріні приклад з польських методик.

В Україні картування оселищ було в національному парку "Пирятинський" і зараз проводиться в заповідних установах Карпат.

​​Об'єднання водокористувачів "Лесині Джерела" так піарили як "історію успіху" що я вирішив подивитись що ж там відбувається.

Очікував я там побачити щось не дуже приємне для природи, але хоча б відповідне масштабу піару - ну наприклад побачити нові реконструйовані шлюзи на меліоративних каналах.

По факту виявилось що тупо розчистили річку і канали, і накидали земляні греблі в нових місцях. Ну от як на фото. Ну і звісно не забули розорати прибережку. На супутникових знімках там були ще пасовища....

І ладно би робили це на каналах. Я щиро не розумію чому наше законодавство не визначає прибережку навколо них (ніби є якась різниця, якщо мета у нас не допустити забрудення річок?).

Але ж таке саме вони зробили і на малій річці, яка є у всіх кадастрах. І які захищає додатково аж окрема стаття Водного Кодексу...

При цьому на етапі прийняття закону, який дав старт цій реформі природоохоронці попереджували про саме такі ризики. І пропонували запобіжники.

Які звісно були відхилені. І от є наслідок.

Певен що скоро таке буде чекати і інші території, де збереглась природа на зволожених ділянках.