Шахрайство в P2P. Частина 2 — технічні та платіжні моменти 👇
У першій частині я коротко показав, чому шахрайство в P2P — це не страшилка, а цілком реальна історія. У цій частині хочу пройтись саме по технічних і платіжних моментах, де вас можуть підставити ще до того, як ви взагалі зрозумієте, що щось пішло не так.
🧾 Фейкові квитанції
Одна з найпримітивніших, але досі робочих схем — це липові або склеєні квитанції.
У такій квитанції можуть бути вказані ваші дані, правильна сума, знайомий банк — на перший погляд усе виглядає нормально. Іноді люди навіть скидають відео квитанції, щоб це виглядало ще “правдоподібніше”.
Але якщо ви не перевіряєте свій банкінг або квитанцію через електронні сервіси, ризик влетіти тут дуже простий. У багатьох банків уже є перевірка квитанцій онлайн (посилання на деякі з них я дам окремо).
Моє правило: якщо квитанцію можна перевірити — я її перевіряю. Краще витратити 5–10 секунд, ніж потім розгрібати проблеми.
🏢 Платежі з ФОПів, ТОВ і подібних історій
Це вже взагалі інший рівень ризику. Там інші суми, інші схеми і часто зовсім інші наслідки.
Часта історія: на лівий ФОП зганяють купу брудних грошей, а потім відправляють їх вам із ФОПа на фізособу. Формально платіж може виглядати нормально, але по факту ви просто стаєте частиною чужої брудної історії.
Моя особиста думка тут дуже проста: якщо не хочете потім витрачати час на спілкування з різними структурами — такі платежі краще обходити стороною. Особливо якщо все це супроводжується “дуже смачним” спредом. Бо чим солодше виглядає угода, тим частіше за нею стоїть набагато більший ризик.
🏦 Платежі по IBAN і “майже правильні” реквізити
Ще один дуже неприємний кейс. Ви даєте реквізити, людина нібито робить оплату, скидає квитанцію, і все виглядає нормально.
Але проблема може бути буквально в одній цифрі в IBAN чи ІНН (спеціально або випадково). Візуально це легко пропустити. У підсумку платіж фактично не доходить, а ви бачите “нібито оплату” і ризикуєте відпустити ордер.
Такі гроші часто повертаються відправнику не миттєво, а за 3–5 днів. Зловмисник прекрасно знає, що кошти зависнуть, а ви за цей час можете повірити квитанції й відпустити USDT.
Правило має бути просте: по IBAN ордер не відпускати, поки ви не побачили реальне зарахування коштів на баланс.
⚠️ Скарги в банк, зависання коштів і проблеми після платежу
У гривневих парах по Україні класичний “чарджбек” — не найтиповіша історія. Це не працює так, ніби людина в один клік “відкатила” переказ. Але ризик усе одно є.
Навіть без класичного чарджбеку людина може піти в банк зі скаргою, заявити про шахрайство і створити вам проблеми: блок рахунку, запит документів або зависання коштів. Будь-який сумнівний платіж (не від тієї особи, дивна легенда, поспіх) потім може вилізти вам боком.
📌 Головна думка всієї цієї частини:
У P2P проблеми часто починаються не тоді, коли вас вже відверто скамлять, а значно раніше — на етапі платежу, квитанції, реквізитів і вашої неуважності.
Тому краще зайвий раз перевірити, ніж потім тижнями розгрібати наслідки.
А з якими схемами або дивними платежами стикалися ви? Розкажіть у коментарях 👇
У першій частині я коротко показав, чому шахрайство в P2P — це не страшилка, а цілком реальна історія. У цій частині хочу пройтись саме по технічних і платіжних моментах, де вас можуть підставити ще до того, як ви взагалі зрозумієте, що щось пішло не так.
🧾 Фейкові квитанції
Одна з найпримітивніших, але досі робочих схем — це липові або склеєні квитанції.
У такій квитанції можуть бути вказані ваші дані, правильна сума, знайомий банк — на перший погляд усе виглядає нормально. Іноді люди навіть скидають відео квитанції, щоб це виглядало ще “правдоподібніше”.
Але якщо ви не перевіряєте свій банкінг або квитанцію через електронні сервіси, ризик влетіти тут дуже простий. У багатьох банків уже є перевірка квитанцій онлайн (посилання на деякі з них я дам окремо).
Моє правило: якщо квитанцію можна перевірити — я її перевіряю. Краще витратити 5–10 секунд, ніж потім розгрібати проблеми.
🏢 Платежі з ФОПів, ТОВ і подібних історій
Це вже взагалі інший рівень ризику. Там інші суми, інші схеми і часто зовсім інші наслідки.
Часта історія: на лівий ФОП зганяють купу брудних грошей, а потім відправляють їх вам із ФОПа на фізособу. Формально платіж може виглядати нормально, але по факту ви просто стаєте частиною чужої брудної історії.
Моя особиста думка тут дуже проста: якщо не хочете потім витрачати час на спілкування з різними структурами — такі платежі краще обходити стороною. Особливо якщо все це супроводжується “дуже смачним” спредом. Бо чим солодше виглядає угода, тим частіше за нею стоїть набагато більший ризик.
🏦 Платежі по IBAN і “майже правильні” реквізити
Ще один дуже неприємний кейс. Ви даєте реквізити, людина нібито робить оплату, скидає квитанцію, і все виглядає нормально.
Але проблема може бути буквально в одній цифрі в IBAN чи ІНН (спеціально або випадково). Візуально це легко пропустити. У підсумку платіж фактично не доходить, а ви бачите “нібито оплату” і ризикуєте відпустити ордер.
Такі гроші часто повертаються відправнику не миттєво, а за 3–5 днів. Зловмисник прекрасно знає, що кошти зависнуть, а ви за цей час можете повірити квитанції й відпустити USDT.
Правило має бути просте: по IBAN ордер не відпускати, поки ви не побачили реальне зарахування коштів на баланс.
⚠️ Скарги в банк, зависання коштів і проблеми після платежу
У гривневих парах по Україні класичний “чарджбек” — не найтиповіша історія. Це не працює так, ніби людина в один клік “відкатила” переказ. Але ризик усе одно є.
Навіть без класичного чарджбеку людина може піти в банк зі скаргою, заявити про шахрайство і створити вам проблеми: блок рахунку, запит документів або зависання коштів. Будь-який сумнівний платіж (не від тієї особи, дивна легенда, поспіх) потім може вилізти вам боком.
📌 Головна думка всієї цієї частини:
У P2P проблеми часто починаються не тоді, коли вас вже відверто скамлять, а значно раніше — на етапі платежу, квитанції, реквізитів і вашої неуважності.
Тому краще зайвий раз перевірити, ніж потім тижнями розгрібати наслідки.
А з якими схемами або дивними платежами стикалися ви? Розкажіть у коментарях 👇