Вчу на проповіді парафіян, що ми маємо бути унікальними та непередбачувані, як Господь.
Ми ж не якісь консерви, які є тим, що на етикетці написано. Бо консерви завжди залежні від того, хто їх пакує, і якщо написано "кукурудза", то горошку там годі й шукати...
Ми - люди, ми - вільні, ми - непередбачувані і ми маємо формувати самих себе...
В цей час одна парафіянка міркує: "Треба купити горошок і кукурудзу та переклеїти етикетки, а потім подарувати їх отцю Олександру... Хай знає, що в житті всяко бува".
Який піп, такий і прихід, коротше.