Потішная Кліо

Площа, що сформувалася на руїнах давньоримського амфітеатру в центрі міста Лукка, Італія.

У Середньовіччі жителі міста поступово розбирали амфітеатр, що містив близько 20 тисяч глядачів, і будували прилеглі будівлі, наприклад, базиліку Святого Фрідіана. А фундамент, що залишився, став основою для житлових будинків.

В 1830 Карл Людовік Бурбон-Пармський вирішив навести в місті порядок і наказав влаштувати на арені колишнього амфітеатру міський ринок. Для цього за наступні вісім років простір усередині кільця будинків під керівництвом архітектора Лоренцо Ноттоліні було очищено від будівель та вимощено. Також було облаштовано прохід на площу через чотири арки у кільці будинків.

Сьогодні площа є однією з найвідоміших пам'яток Луккі, центром міського життя, де розташовано безліч кафе та магазинів. Рівень площі знаходиться приблизно на три метри вище за рівень римської арени.

В переддень грудня, літня вулиця Басейна 1950-х рр.

Воїнське кладовище 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Успенка, Україна, 1942 рік.

Ацтекська гігієна зубів та порожнини рота

👴🗿👵

Ви коли-небудь думали про те, що робили люди, коли ще не було ні зубних щіток, ні спеціальних паст? Невже ходили з жовтими зубами, що гниють, і смерділи на ліво і на право?🦷

Ацтеки, виявляється, приділяли велику увагу стану своїх зубів та ротів.

Є такий документ, відомий як «Рукопис Бадіануса: ацтекський травник» 1552 року. Дуже занятне чтиво. Він зберігається в бібліотеці Ватикану і вважається найстарішим відомим американським травником. У ньому описані лікувальні властивості різних рослин, які використовувались ацтеками. Він був переведений латиною Хуаном Бадіано з оригіналу на науатлі, який до наших днів не зберігся. Крім іншого, він містить чіткі інструкції з гігієни порожнини рота:

«Нечисті зуби слід полірувати дуже ретельно; після видалення зубного каменю, зуби слід натерти невеликою тканиною, намазаною білим попелом, змішаним з білим медом, щоб збереглася їхня елегантна яскравість і належний блиск...».

Далі – більше:

«Слабкі та гниючі зуби спочатку проколювалися і чистились іншим міцним зубом ягуара. Потім корінь високого чагарника, званого теонóчтлі [teonochtli, божественний кактус], слід розмолоти і спалити з оленячим рогом; дорогоцінні камені іцтаккетцаліцтлі [yztacquetzallitztli, білий нефрит], чичілтик тапачтлі [chichiltic tapachtli, червона коралова черепашка] і трохи борошна грубого помелу слід нагріти із сіллю. Все це слід загорнути в тканину і кілька разів притиснути до зубів, особливо до тих, що мають ушкодження від гниття або болю. Нарешті, білі пахощі [копал] і мазь, яку ми називаємо шочіокóтцотль [xochiocotzotl, ліквідамбар], слід спалити на вугіллі, а товстий тампон з вати наповнений мескалем і часто прикладати до зуба, а ще краще прив'язати».

Ацтеки чистили зуби після кожного прийому їжі, а рот полоскали холодною водою. Як зубну пасту використовувалася суміш солі, галунів, чилі та кошенили (для полірування) або порошок з кори куаутепоцтлі (cuauhtepotztli, копаіфера) з водою і копалем. А в ролі щітки виступав корінь тлатлаукапатлі (tlatlauhcapatli, вид герані). Для профілактики зубного каменю в якості полоскалки використовували вугілля та солону воду — засіб, який був відомий у всьому світі до появи зубних паст.

Всюдисущий наш Бернардіно де Саагун у Флорентійському кодексі теж наводить подробиці про зуби:

«При зубному болю необхідно знайти хробака, який зазвичай розмножується в гною, подрібнити його, змішати з окотцотлем і покласти на щоки навколо хворого місця; і розігріти чилі, і коли він стане гарячим, притиснути його до найболючішого зуба, притиснути крупинку солі, проколоти ясна і покласти на них... траву, яка називається тлалкакауатль. І якщо цього недостатньо, зуб слід видалити, а порожню порожнину покласти трохи солі. Щоб запобігти цій хворобі зубів ... зуби слід чистити після їжі, а м'ясо слід видаляти з проміжків маленькою паличкою, бо воно часто гниє і псує зуби».

І насамкінець трохи екстремальної традиційної медицини від Саагуна:

«Від нальоту на зубах необхідно [все те, що ми вже прочитали вище — прим. mexicalli] ... або полоскати зуби сечею, чистити [їх] полином ... І буде добре зіскребти затверділий наліт яким-небудь металом, а потім прикласти трохи мелених галунів, кошенили, солі та чилі».

Гейші, Японія, початок хх століття

Дивлюсь я на цього хлопака, і проводжу паралель з тяжкою роботи адмінів, що шукають де би вкрасти контент і подати його "типу свій", або того більше, придумують власний і презентувати вам його в своїх каналах😁

Французький солдат прикурює сигарету маленькому македончику під час Першої світової війни.

Німецький солдат пропонує сигарету маленькому сербу.

Яка зворушлива, непідробна турбота про дитинство😁

«Критики мистецтва», Габріель фон Макс

Рицарі теж не хочуть залишати свої ліжка, але сьогодні тільки вівторок і попереду робочий тиждень🏕

Сьогодні закінчилась Перша світова війна. 11 листопада 1918 року об 11 годині 11 хвилин замовчала лінія Західного фронту.

Останні рядки класиків описували цей день смертю солдата, але Західний фронт залишився без змін. Не знаю як вам, а мені остання екранізація дуже сподобалась. Атмосфера тоскності, болота, невизначеності солдата, у якого є лише варінт померти або затрьохсотитись.

Але є варіант обрати сталеві грози. Сильну людину з нестерпною волею до життя, для якої коріння на стінах бліндажа надає спокійного відчуття свого місця.

Дуже шабатний перекус, який дехто назвав би добрим після пʼятничної молитвочки..

Цікаво як переплітаються в таких речах люди і мотиви. Згадав бородатий болгарський сюжет, де етнографи їздили балканами і питали людей "Чия це пісня" (Чия е тази песен) і македонці, албанці, серби, болгари, турки, хорвати, чорногорці, всі сказали, що це їх традиційний народний мотив, і тільки їх, без виключень😊

Тут можна послухати мотив😎

Сторінка Кодексу Борджіа зображує протилежні та взаємодоповнюючі елементи: життя (Кетцалькоатль, праворуч) та смерть (Міктлантекутлі, ліворуч).

Тут же відбито 260-денний цикл, що складається з комбінацій чисел від 1 до 13 і 20 знаків дня (розташовані по периметру)

А туць вікіпєдійка про всякі знаки дня і ночі🌞

Напис десь на просторах італійської республіки, що зберігся з часів Муссоліні: "Ми мріємо про Римську Італію"

Насправді, голосування історичне)