🌱 Залишаймося чуйними: як спілкуватися з людьми з інвалідністю
3 грудня — день, коли світ обʼєднується на підтримку людей з інвалідністю. Сьогодні ми черговий раз нагадуємо собі й один одному: люди з інвалідністю — не про «обмеження», а про силу, унікальність і право бути рівноправними. Це й про гідність і чуйність, які ми всі можемо проявляти щодня.
Часом, спілкуючись із людьми з інвалідністю, ми несвідомо робимо помилки, через які наша взаємодія може ставати незручною або навіть образливою. Але все можна виправити, якщо додати трохи уваги й турботи.
❓ Що важливо врахувати у взаємодії з людьми з інвалідністю?
1️⃣ Не поспішай «рятувати» або допомагати без запиту.
Наприклад, ти бачиш людину на кріслі колісному біля пандуса й хочеш допомогти. Не хапай крісло одразу - це порушення особистих кордонів людини.
🤍 Запитай: «Чи потрібна вам допомога?». І поважай відповідь, навіть якщо це буде «ні».
2️⃣ Звертайся напряму.
Якщо людина прийшла з супроводжуючим, говори саме з нею, а не з її супутником.
Наприклад: не «Що вона хоче замовити?»,
🤍 а «Що ви хочете замовити?». Це базова повага до особистості.
3️⃣ Слова мають значення.
Не використовуй слова, які можуть принижувати. Замість «інвалід», «неповносправний» скажи «людина з інвалідністю».
🤍 Це не просто про коректність — це про людяність.
4️⃣ Не торкайся без дозволу.
Крісло колісне, милиці чи собака-поводир — це частина особистого простору людини.
🤍 Запитай, перш ніж торкатися: «Чи можна я допоможу піднести вашу річ?».
5️⃣ Будь терплячим/чою.
Якщо у людини є порушення мовлення, не перебивай і не «доповнюй» її фрази.
🤍 Дай час висловитися. Наприклад, слухай уважно, навіть якщо це займе трохи більше часу, ніж ти звик/ла.
6️⃣ Забудь про стереотипи.
Не припускай, що ти знаєш, чого хоче або на що здатна людина.
Наприклад, людина на кріслі колісному не обов’язково потребує допомоги з покупками, а людина з порушенням зору може користуватися смартфоном краще за тебе.
🤍 Просто запитай, якщо не впевнений/а.
7️⃣ Не жалій — підтримуй.
Фрази типу «Я не уявляю, як ви це витримуєте!» можуть віддаляти.
🤍 Замість цього скажи: «Мені дуже подобається ваш підхід» або «Ви надихаєте!».
🔆 Чуйність починається з маленьких кроків:
Під час розмови дивися людині в очі, не поспішай, уникай зайвого драматизму. Якщо людина погано чує — говори повільно, чітко, і так, щоб вона могла читати з губ.
Головне — бачити не обмеження, а людину. Ми всі хочемо одного: бути почутими, прийнятими і відчувати себе гідними поваги.
Пам'ятаймо: справжня інклюзія починається з простих жестів доброти і поваги. Це про хоч і невеличкі, але щоденні кроки, які роблять світ теплішим для кожного💙💛
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
3 грудня — день, коли світ обʼєднується на підтримку людей з інвалідністю. Сьогодні ми черговий раз нагадуємо собі й один одному: люди з інвалідністю — не про «обмеження», а про силу, унікальність і право бути рівноправними. Це й про гідність і чуйність, які ми всі можемо проявляти щодня.
Часом, спілкуючись із людьми з інвалідністю, ми несвідомо робимо помилки, через які наша взаємодія може ставати незручною або навіть образливою. Але все можна виправити, якщо додати трохи уваги й турботи.
❓ Що важливо врахувати у взаємодії з людьми з інвалідністю?
1️⃣ Не поспішай «рятувати» або допомагати без запиту.
Наприклад, ти бачиш людину на кріслі колісному біля пандуса й хочеш допомогти. Не хапай крісло одразу - це порушення особистих кордонів людини.
🤍 Запитай: «Чи потрібна вам допомога?». І поважай відповідь, навіть якщо це буде «ні».
2️⃣ Звертайся напряму.
Якщо людина прийшла з супроводжуючим, говори саме з нею, а не з її супутником.
Наприклад: не «Що вона хоче замовити?»,
🤍 а «Що ви хочете замовити?». Це базова повага до особистості.
3️⃣ Слова мають значення.
Не використовуй слова, які можуть принижувати. Замість «інвалід», «неповносправний» скажи «людина з інвалідністю».
🤍 Це не просто про коректність — це про людяність.
4️⃣ Не торкайся без дозволу.
Крісло колісне, милиці чи собака-поводир — це частина особистого простору людини.
🤍 Запитай, перш ніж торкатися: «Чи можна я допоможу піднести вашу річ?».
5️⃣ Будь терплячим/чою.
Якщо у людини є порушення мовлення, не перебивай і не «доповнюй» її фрази.
🤍 Дай час висловитися. Наприклад, слухай уважно, навіть якщо це займе трохи більше часу, ніж ти звик/ла.
6️⃣ Забудь про стереотипи.
Не припускай, що ти знаєш, чого хоче або на що здатна людина.
Наприклад, людина на кріслі колісному не обов’язково потребує допомоги з покупками, а людина з порушенням зору може користуватися смартфоном краще за тебе.
🤍 Просто запитай, якщо не впевнений/а.
7️⃣ Не жалій — підтримуй.
Фрази типу «Я не уявляю, як ви це витримуєте!» можуть віддаляти.
🤍 Замість цього скажи: «Мені дуже подобається ваш підхід» або «Ви надихаєте!».
🔆 Чуйність починається з маленьких кроків:
Під час розмови дивися людині в очі, не поспішай, уникай зайвого драматизму. Якщо людина погано чує — говори повільно, чітко, і так, щоб вона могла читати з губ.
Головне — бачити не обмеження, а людину. Ми всі хочемо одного: бути почутими, прийнятими і відчувати себе гідними поваги.
Пам'ятаймо: справжня інклюзія починається з простих жестів доброти і поваги. Це про хоч і невеличкі, але щоденні кроки, які роблять світ теплішим для кожного💙💛
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі