З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
Ніколи не забуду мить, коли я дізнався про проголошення Незалежності України Верховною Радою УРСР.. Ми їхали у 12му трамваї з майбутньою, вкраденою у батьків, дружиною та другом з Пущанського профілакторію "Ленкузні" до міста на Хрещатик і до нас на площі Шевченка доєднався ще мій один друг, Петро, соратник по "Народному Руху", який і повідомив радісну новину. Ніколи не забуду як ми удвох кричали у трамваї "Слава Україні"! і як на нас як на довбанутих дивилися його пасажири. А нам було байдуже - здійснилася наша мрія - Україна отримала Державність.
Пройшло 35 років... Україна вистояла попри нашу пост-радянську руїну та віру більшості населення у миролюбність росії. Ми кров'ю та потом тринадцятий рік виборюємо нашу справжню Незалежність від самої кривавої, потворної та мерзенної імперії, яка у будь які часи існувала на нашій планеті. Ми не здалися. Ми не здамося.
Ми подорослішали за ці п'ять років на двадцять п'ять.
Ми зрозуміли, що у України у світі немає друзів, і своє треба вигризати, вибивати у будь який спосіб, не гребуя ніякими забороненими прийомами.
Ми зрозуміли, що ніхто не врятує нас, окрім нас самих. І так само ніхто нас не переможе, якщо ми самі не капітулюємо.
Ми майже припинили вірити у щирі наміри та зобов'язання "союзників" і поступово будуємо партнерські стосунки з попутниками на основі власних національних інтересів.
Ми пройшли шлях від - "Не треба провокувати путіна ударами по Криму, а по територію рф і взагалі не варто думати"!, до гурманського - "Мало цієї ночі розбомбили - пожгли на бидлостані - потрібно москву спалити".
Нам всім важко. Іноді нестерпно важко витримувати прес війни. Але...
Але фронт стоїть. І наші партнери, навіть обережні американці, і наше командування з оптимізмом дивляться у майбутнє - ми цього року вже можемо звільнити більше території, ніж втратили.
Україна зустрічає річницю Незалежності у самій сильній позиції з 23го року і у військовому, і у зовнішньополітичному плані.
Жоден повітряний терор, у тому числі мирного населення, не може знищити ані економіку України, ані її енергетику, ані її військовий потенціал - немає у бидла стільки засобів, щоби зробити свої наміри дійсністю.
Наша недолуга та непрофесійна влада в кінці кінців опанувала на практиці "Принцип США" - вона робить абсолютно вірні кроки після того, як перепробує всі невірні.
Розпач від беззахисності від атак балістикою скоро пройде - буде і більше засобів ураження, і, як кажуть наші американські партнери, які вивчали наші нові зразки озброєння, зокрема перехоплювачів, Україна стоїть на порозі організації такої ж дієвої протидії реактивним БПЛА, яку організувала звичайним "шахедам", з-за чого бидло поступово відмовляється від їх виробництва.
Ми не змерзнемо, ми не помремо від голоду.- на п'ятому році війни влада нарешті почала робити вірні речі у енергетиці та організації її захисту, а пересічним українцям доведеться тимчасово частково переорієнтуватися з купівлі товарів у супермаркетах на користь такої у невеличких крамницях.
І марним є розрахунок бидла на "повстання проти київського режиму" у Києві після системної кампанії далекобійних ударів. Кияни дуже скоро також опанують себе та навчаться жити в умовах повітряного терору як сумчане та запоріжці, харків'яни та чернігівчани. Все було, все буде.
Будь які імперії надривалися та руйнувалися. І саме Україні та її народу випала роль могильника, який нарешті розчленить огидний напівтруп російської імперії, бо Історія - пані жорстока та невблаганна по відношенню до всіх імперій. І ми, навчені гірким досвідом нашого довоєнного життя, нарешті завершим о проходження шляху від проголошення Незалежності, до її реального забезпечення заснованого на вмінні бити будь якого ворога. Так буде.
Слава Україні! Смерть ворогам! З самим Великим Святом - Днем Незалежності, всіх нас, Українці!
