Z-патріоти можуть щиро не розуміти, чому їхні співгромадяни з Курщини не виходять зупиняти танки, як це робили херсонці або не виходять ночами у ліс із мисливською зброєю стріляти чужинців, як це було на Київщині.
А відгадка проста: це все тому що в росіян не було Майданів.
Росіян так довго гнобили за будь-які прояви політичної активності, що сьогодні навіть максимально Z-нутий стихійний мітинг завершиться автозаком, судом і штрафом для всіх учасників. Для Путіна це було ознакою порядку, бо громадянин має працювати, а не лізти у темне.
Ось тепер, маєш. Не хотіли, щоб було «як в Україні» — отримали пасивне, залякане населення, що навіть не думає комусь на дурняк опиратися. Тільки за великі гроші, і то — жадущих небагато.
Росіяни роками оспівували свою пасіонарність — сильну волю, здатність до надзсусиль, готовність терпіти страшні муки заради світлої суспільної мети. І врешті виявилось, що все це — пшик, що має до сили та волі таке ж відношення, як спортивне вболівання — до, власне, спорту.
Сильна влада, залізний порядок, недопущення простих смертних до політики та драконівські заходи проти невдоволених призвели до того, що російський народ розім'як, став жадібним та егоїстичним, і врешті втратив будь-яку гідність, якщо колись її мав.
Російський патріотизм сьогодні уособлює шакал Табакі — легкодух і підлабузник, здатний лише верескливо брехати з-за чужих спин і сподіватися, що йому перепадуть за це хрящі та жменька тельбухів з бенкету любимого тирана.
Росіяни проміняли свою волю на роль крикучого собачки, що ховається за широкою спиною грізного господаря, і тепер дивуються, а що ж не так, куди пропав звитяжний дух дідів, чому ніхто не йде у партизани.
Нема кому — бо батьківщина там, де срака у теплі.
@penultimate_resort
