У Ранньому Середньовіччі в наших краях схоже, що дикими птахами мало цікавились. У ранніх слов'ян не те що хижих птахів, а й навіть диких качок знайдено не багато. Здебільше кури та й кури. Натомість за часів Русі інтерес знову повертається. Знайдено різні види: беркута, скопу і навіть сипа білоголового в давньоруській фортеці Воїнь. Та найбільше виявлено яструбів і соколів – більше ніж в будь яку іншу епоху. Загадки немає – то був розквіт полювання з ловчими птахами. Схоже, що його практикували як заможні люди так і широкі верстви. З тією різницею, що простолюд більше використовував яструбів ніж соколів. В процесі роботи над публікацією знайшов у науковій літературі для себе цікаву інформацію. Полювання з птахами було відоме в Азії давно, за часів античності так певно. Але римляни не поспішали переймати цю забавку і вочевидь не з турботи про тварин. В Колізеї влаштовували видовища куди більш криваві ніж полювання з яструбом на качку. Для них хижі птахи асоціювались із божествами, використання їх у повсякденні було святотатством. Поширення християнства зняло цю перепону і від Середньовіччя ловчі соколи та яструби популярні в Європі. Це один із багатьох прикладів мимовільних взаємозв'язків між різними історичними процесами. В самому християнстві немає нічого про ловчих птахів. Але християнізація зробила можливою соколине полювання в Європі.
По занепаду Русі інтерес до хижих птахів зникає. В пам'ятках 15-19 століть знайдено рештки лише трьох видів – беркута в Житомирі та канюка і пугача у фортеці Меджибіж. Цілком можливо, що це були рештки птахів, убитих без певної мети, лишень заради безглуздої розваги. Загалом в сучасній культурі значеннях хижих птахів стало куди менше ніж у минулому. То й на краще, що з них ні амулетів не роблять, ні пір'я на прикраси не вискубують. На жаль, подекуди пропонують туристам сфотографуватись із замученим соколом або яструбом, сподіваюсь ви не підтримуєте цей бізнес? Попри мою зацікавленість у пташиних кістках, найбільше краси в птаху, що летить в небесах.
________
Наукове дослідження виконано в рамках проєкту " #Цінні_види тварин фауни України за археологічними матеріалами: таксономічний склад, динаміка чисельності та просторове розповсюдження" від Національної академії наук України