​​У цьому провадженні прокурор стверджував, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано виправдали обвинуваченого за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України менеджера відділу регіонального розвитку, проєктної та інвестиційної діяльності сільради і одночасно командира ДФТГ, який під приводом фіктивної закупівлі жилетів-плитоносок для вказаного добровольчого формування, знаючи, що вони будуть надані йому безкоштовно, підробив офіційні документи.

ВС вказав, що під час апеляційного перегляду належним чином не перевірено доводів прокурора про те, що встановлений час придбання бронежилетів свідчив про факт їх отримання саме на безоплатній основі, а свідки вказували на вчинення виправданим дій, спрямованих на незаконне заволодіння бюджетними коштами. Не спростовано твердження прокурора і про передчасність висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, в умовах крайньої необхідності через введений в Україні воєнний стан. Як зазначив ККС ВС, апеляційний суд не врахував показання свідка, що ці жилети-плитоноски в зоні бойових дій не використовувалися, оскільки бійці укомплектовувалися бронежилетами ЗСУ.

Детальніше – https://is.gd/9QLfR3.