Ти прийшла вже надломлена, вже скалічена
Ти прийшла не доводити, не просити і не проситися.
Розтеклася душа, як плющ у бетонні тріщини
Коли вчора ще "ми", а сьогодні вже просто "я"

Ти пішла. І пішли за тобою дощі і істини.
І пішли всі моря, всі усмішки, рани, радості
Наростали вітри, напинались вітрила,  чорніли відстані.
Ти пішла. Бережи себе, моя слабкосте.