🍂🍂🍂

Перелітнице переправнице на межі
скільки літер у твоїм імені підкажи

я — пробач мені — ще не зламана ще жива
хоч життя моє — більше паузи — не слова

лялька-мотанка відвертається і мовчить
щось між піснею і розлукою між ключиць

щось між му'зикою й музи'кою щось між нас
щось ночами кровить із набряків десь у снах

а і правда ж ніхто не кликав і не просив
ніч накочує в чорне вмочені голоси

рукокрилою перепрілою тінню йде
щось безлике таке велике і молоде

здерти кірочку на п'ятірочку із колін
знов забракло у крилах певності на політ

до душі прикладаю папороть і полин
перелітнице
справді терпне а не болить

осінь-копанка — і не втопишся якби й хтів
лиш намочиш в болоті ніженьки золоті

лиш забудеш зміїну шкірку на камінцях
лиш ніколи вже не повернешся в ці місця

Єлизавета Жарікова