Лагідна осіння позолота.
Аж незрозуміло, що по чім...
Хлопчик...Очі...Випадкове фото
З кошеням на дужому плечі...
Ти не знати, до чи після бою
Узяла й заселфила, судьбо,
Він на фото був самим собою,
Схожим і на Бога, й на любов...
Погляд в осінь чорнобузинову,
В неминучість перших холодів,
І мовчання, схоже на розмову
З розпачем наляканих світів.
Знов Дніпро ховається у плавні,
І путивлі в кожному дворі,
Плачуть молоденькі ярославни
В проминальнім смутку прапорів,
Щебіт перелітної синиці,
І штрих-коди втомлених садів...
Вкотре забрехалися лисиці
На одчайну відданість щитів.
Знову вороги за ворогами,
І за ворогами вороги,
І стають прийдешніми боргами
Вчора неоплачені борги...
В Бога на живих, напевно, квоти.
Плачуть ярославни і дощі...
Зостаються передсмертні фото
З кошеням на лагіднім плечі...
Знимка випадкова з інтернету,
Світ, що ні на хвильку не притих.
Вчора закопали в цю планету
Ще одного з вічно молодих...

Богдан Томенчук