Лагідно пригріло сонце –
Закривай той нудний чатик,
Одягай футболку й шорти,
Й вирушаймо на Хрещатик!

Посміхнемося, помрієм,
Колихаючись на рейках
І під небом чистим, синім
Пробіжимось по алейках.

Ще, веселку роздивившись,
Потанцюєм під фонтаном.
Хоч слони, що, склавши крильця,
Причаїлись на каштанах,

Можуть трохи заважати.
Як прокинуться, почують –
Розбурчаться: “Що за галас
Тут посеред наших вулиць?!”

Але я в минулім році
Танцював і добре знаю,
Що за стос пакетів соку
Все простить слоняча зграя.

Подаруєш – стануть добрі,
Хоботом потиснуть руку
І підуть в танок з тобою,
Як з торшером риба фуґу!

А якщо все ж таки страшно,
То прийдем ще восени –
Буде тепло, буде ясно,
Світло, але без слонів.