Репост из: Плуг та Меч
Благодаря на българския лъв
Внаслідок припинення дії коаліційних домовленостей, які були вкладені між партією "ГЕРБ" та "Продовжуємо зміни" заради припинення багаторічної електоральної кризи, 5 березня прем'єр-міністр Болгарії Николай Денков разом з усім своїм кабінетом пішов у відставку. Будучи відомим науковцем він зміг консолідувати довкола себе болгарське суспільство, вміло протистояти антинаціональним зазіханням ліволіберальних брюссельських еліт у процесі вступу Болгарії до Шенгенської зони, домігся утворення нового в Міжмор'ї україно-румуно-болгаро-грецького союзу (який неіронічно можна назвати своєрідним відродженням легендарного шляху з варягів у греки) та зміг власною політикою перетворити власну державу на яструба європейської традиційної політики перед обличчям нових економічних, культурних та геополітичних викликів.
Пан Денков назавжди увійде в історію двосторонніх відносин між нашими країнами як гідний наступник Василя Радославова та Олександра Малінова. Подібно до великих прихильників молодої Української держави ЯВПГ Павла Скоропадського так само підставив плече Софії в найкритичніший момент нашої історії, перетворив Болгарію на найбільшого східноєвропейського партнера Києва. За короткий період його уряду, попри загальні тренди, Болгарія фундаментально наростила збройову та фінансову підтримку (характерно, після виділення понад 4 мільярдів військової допомоги, що рівносильна 2% внутрішнього валового продукту Болгарії, міністр оборони Тодор Тагарев назвав свою країну "полігоном та заводом української перемоги") нашої країни, ініціювала тотальне блокування російської енергопродукції у європейському економічному просторі та провела внутрішньополітичні рейди проти засилля агентів москвинського впливу — починаючи від урядових кіл, закінчуючи подвір'ям РПЦ в софійському соборі благовірного князя Олександра Невського, що спричинило справжні потрясіння не лише в межах республіки, але й на загальноправославному рівні.
Найбільш символічним в українському питанні став візит Ніколая до Києва на другу річницю повномасштабного вторгнення, під час якого вельмишановний прем'єр від імені своєї країни передав Україні оригінал меча засновника булгарської державності та першого християнського хана Вулгарії Кубрата І Великого, масштабні володіння якого простягались на усю Таврію і південну Наддніпрянщину. Представляючи цю фундаментальну реліквію для болгарської історії українській громадськості, Денков заявив:
"На мечі два різні символи: перший означає долю, яка завойовується мечем, а другий - єдність. Похований на території України та загиблий за українські степи хан Кубрат казав, що для того, щоб досягти успіху, треба бути в єдності. Ми наголошуємо, що ми з вами в цій битві до остаточної перемоги, і будемо разом з вами стільки, скільки це буде необхідно. Українські козаки, які були основою софійського фронту російської імператорської армії у визвольному поході проти турок на Балканах склали надважливу роль для того, аби ми здобули свою незалежність та відродили тисячолітнє Болгарське царство. Ця агресія — зазіхання настільки ж на український світ, скільки і на державність, і підтримка України — це наш безпосередній обов'язок"
Отдавайки почит на огромната роля на нашите български братя, ние искаме да изразим нашата безгранична благодарност към г-н Николай за неговите задълбочени усилия в областта на защитата на целия европейски свят, лоялност към която той доказа във всеки аспект от собственото си управление. Нека Господ пази нашите страни и вашите славни дела никога няма да бъдат поругани и забравени.
Благодаря ви за труда!
С уважение,
🇺🇦 Плуг и Меч 🇧🇬
Внаслідок припинення дії коаліційних домовленостей, які були вкладені між партією "ГЕРБ" та "Продовжуємо зміни" заради припинення багаторічної електоральної кризи, 5 березня прем'єр-міністр Болгарії Николай Денков разом з усім своїм кабінетом пішов у відставку. Будучи відомим науковцем він зміг консолідувати довкола себе болгарське суспільство, вміло протистояти антинаціональним зазіханням ліволіберальних брюссельських еліт у процесі вступу Болгарії до Шенгенської зони, домігся утворення нового в Міжмор'ї україно-румуно-болгаро-грецького союзу (який неіронічно можна назвати своєрідним відродженням легендарного шляху з варягів у греки) та зміг власною політикою перетворити власну державу на яструба європейської традиційної політики перед обличчям нових економічних, культурних та геополітичних викликів.
Пан Денков назавжди увійде в історію двосторонніх відносин між нашими країнами як гідний наступник Василя Радославова та Олександра Малінова. Подібно до великих прихильників молодої Української держави ЯВПГ Павла Скоропадського так само підставив плече Софії в найкритичніший момент нашої історії, перетворив Болгарію на найбільшого східноєвропейського партнера Києва. За короткий період його уряду, попри загальні тренди, Болгарія фундаментально наростила збройову та фінансову підтримку (характерно, після виділення понад 4 мільярдів військової допомоги, що рівносильна 2% внутрішнього валового продукту Болгарії, міністр оборони Тодор Тагарев назвав свою країну "полігоном та заводом української перемоги") нашої країни, ініціювала тотальне блокування російської енергопродукції у європейському економічному просторі та провела внутрішньополітичні рейди проти засилля агентів москвинського впливу — починаючи від урядових кіл, закінчуючи подвір'ям РПЦ в софійському соборі благовірного князя Олександра Невського, що спричинило справжні потрясіння не лише в межах республіки, але й на загальноправославному рівні.
Найбільш символічним в українському питанні став візит Ніколая до Києва на другу річницю повномасштабного вторгнення, під час якого вельмишановний прем'єр від імені своєї країни передав Україні оригінал меча засновника булгарської державності та першого християнського хана Вулгарії Кубрата І Великого, масштабні володіння якого простягались на усю Таврію і південну Наддніпрянщину. Представляючи цю фундаментальну реліквію для болгарської історії українській громадськості, Денков заявив:
"На мечі два різні символи: перший означає долю, яка завойовується мечем, а другий - єдність. Похований на території України та загиблий за українські степи хан Кубрат казав, що для того, щоб досягти успіху, треба бути в єдності. Ми наголошуємо, що ми з вами в цій битві до остаточної перемоги, і будемо разом з вами стільки, скільки це буде необхідно. Українські козаки, які були основою софійського фронту російської імператорської армії у визвольному поході проти турок на Балканах склали надважливу роль для того, аби ми здобули свою незалежність та відродили тисячолітнє Болгарське царство. Ця агресія — зазіхання настільки ж на український світ, скільки і на державність, і підтримка України — це наш безпосередній обов'язок"
Отдавайки почит на огромната роля на нашите български братя, ние искаме да изразим нашата безгранична благодарност към г-н Николай за неговите задълбочени усилия в областта на защитата на целия европейски свят, лоялност към която той доказа във всеки аспект от собственото си управление. Нека Господ пази нашите страни и вашите славни дела никога няма да бъдат поругани и забравени.
Благодаря ви за труда!
С уважение,
🇺🇦 Плуг и Меч 🇧🇬