Коли здається вже нема живого місця
Від стріл, що сатана в тебе встромив.
І рани кровоточать і так тісно
Душі твоїй. Життя - як міражи...

Лише: " Прийди, Господь" - душа взиває.
Прийди й допоможи перемагать.
Я тілом і душею знемагаю.
Все не перестаю Тебе благать.

І Ти приходиш тихо, непомітно.
І стріли Ти виймаєш із грудей.
І мажеш усі рани Ти оливою -
Дитя, попереду іще усе тяжке.

А те мале, здається що великим,
Смиренно ти проходити навчись.
Очами неба лиш на все дивися.
Я сильний всі проблеми розрішить.

І вирішу, лише навчу терпінню.
Лише навчу, як легке те пройти.
Тяжкий бо час чекає впереді вас.
Хоч тяжко так здається зараз йти.

Картини у думках ворог малює,
Що тяжче ще уже не може буть.
Щоб бачилось погане лиш усюди,
Щоб віру, назавжди в тобі убить.

А добре і в поганому побач ти.
Дорогоцінне з того добувай.
А Я завжди на поміч тобі вийду.
Не дам тобі в дорозі знемагать.

Написано - все вам в житті на добре.
Навчись те добре в труднощах шукать.
І стріли сатани всі будуть падать,
Бо на тобі є Господа печать.

Л. Шпак