Ось прийшов день Різдва, світле, радісне свято
Коли Ангели гімни співали Йому.
Народився в ту ніч, щоб відкрить двері раю.
І той Ангел з мечем вже вклонився Йому.

Він прийшов, щоби смерть на Голгофі лишилась.
Щоб смерть душі людей не могла забирать
Тих, що приймуть Його як Творця - не Дитину.
Хто захоче Його в своє серце прийнять.

Вже гірлянди горять - бо Різдво на планеті.
Нам Спаситель прийшов - веселиться земля!
Він Один, за людей, тримав відповідь твердо,
Коли всі їх гріхи Він на Себе прийняв.

Ось - Святеє Дитя, хлів і ясла, і сіно...
Скрізь будують вертепи, пісні в небо летять.
Тільки перед Царем не стають на коліна.
Він для них - лише в свято Святеє Дитя...

Зараз більшість таких, в них широка дорога.
На дорогу Христа не бажають іти.
Так і лишиться Він, як Дитя у Різдво лиш.
Як до Нього в Різдво тільки будуть іти.

Як не прийдуть до Нього, до хреста, на Голгофу.
Якщо серцем не приймуть народження те.
Не відчиниться рай, не ввійдуть за ворота.
І не скаже ніхто: " увійдіть Бог вас жде"

Знов Різдво...радості всі якої чекають? Сісти з рідними радість за святковий вже стіл?
Чи прославить Христа у цей вечір бажають,
Що на землю прийшов їх від смерті спасти?

Народився Спаситель! У який день було це,
Сховане це від нас за туманом віків.
Лиш у вірних серцях та любов не схолола,
Що лежавший у яслах, на землю приніс.

Л. Шпак