Життя це ехо, воно відголосками
Чується різними в нашій судьбі.
Темними, світлими лише полосками
Знати про себе дає по всі дні.

Що ви відправили - те повертається
Як бумеранг, що із рук полетів.
І що ви сіяли - те пожинаєте...
Божий уділ тут є сіяння й жнив.

Бог повертає завжди, що посіяли.
Може то добре насіння лише.
Якщо ж недобре в житті своїм сіяли,
То всеодно воно вам проросте.

Бог не поллє Своєю благодаттю,
Виростуть самі, як все тут росте.
Бо від Адама земля під прокляттям,
Рясно бур'ян так на ній все росте.

Що віддаєте, те і вам віддасться -
Мірою втоптанною, як й ви дали.
Якщо даєте завжди саме краще,
То саме краще приймете і ви.

І що ви в інших навкруг помічаєте,
Те саме є в характері у вас.
Якщо лиш добре ви в них відмічаєте,
То серце добре є також у вас.

Бо "Не судіть, осуджені не будете"-
Слово Господнє так каже до нас.
І не ставайте швидкими ви суддями,
Бо на престолі Суддя вищий вас.

Бо лише Він все і міряє, й судить.
І Він приймає з рук ваші плоди.
Він усе бачить, що сієте всюди,
З вашого що тут насіння росте.

Л. Шпак