Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
З Днем Народженням, Львів! ❤️
Рідне місто – це карта. Карта твоїх спогадів, де позначками на конкретних місцях відміченні твої «вперше». Ти пересуваєшся по ньому зі своїм внутрішнім компасом, інтуїтивно шукаючи та відвідуючи місця де тобі було добре, і свідомо оминаючи ті де було погано.
В таких місцях відчуваються фантомні болі дитячих травм, необов’язкових комплексів, для когось вони перетворюється на символічні «місця сили» де можна порефлексувати та позгадувати минуле, для когось стають табу та сірою зоною.
Рідне місто це там де ти більше, ніж просто житель: рідне місто пам'ятає тебе, воно розуміє, та впізнає. Рідне місто це там де ти відчуваєш приналежність, це тонке романтичне та трепетне відчуття: єдиного цілого з чимось більшим за тебе.
Це відчуття може бути оманою, пошук його, можливо навіть може нашкодити твоїм планам та цілям, але від цього воно не перестає бути менш прекрасним.
Місто це твої люди. Місто пусте без них. В твоїй версії міста усе зовсім по іншому ніж в реальності. Тут і досі живуть люди, яких насправді тут давно немає, проте для тебе вони назавжди залишились жителями цього міста, символами якихось ситуацій, та етапів твого життя.
Твоя версія міста — це ті вулиці та будинки з якими в тебе є емоційний зв’язок та спогади.
Місто де ти живеш — частина тебе, як і ти частина його. І співрозмірність вмісту одного в іншому, пропорція: залежить від твого особистого масштабу. Рідко люди бувають більшими за міста, проте коли хтось залишив настільки сильний імпринт в якомусь з міст це помічають усі, і вони назавжди стають його атрибутом доповненням, частиною.
P.S — текст мій, запис з щоденника. Відео, перше відео нашого проєкту «Lvivland», йому уже 6 років.
Рідне місто – це карта. Карта твоїх спогадів, де позначками на конкретних місцях відміченні твої «вперше». Ти пересуваєшся по ньому зі своїм внутрішнім компасом, інтуїтивно шукаючи та відвідуючи місця де тобі було добре, і свідомо оминаючи ті де було погано.
В таких місцях відчуваються фантомні болі дитячих травм, необов’язкових комплексів, для когось вони перетворюється на символічні «місця сили» де можна порефлексувати та позгадувати минуле, для когось стають табу та сірою зоною.
Рідне місто це там де ти більше, ніж просто житель: рідне місто пам'ятає тебе, воно розуміє, та впізнає. Рідне місто це там де ти відчуваєш приналежність, це тонке романтичне та трепетне відчуття: єдиного цілого з чимось більшим за тебе.
Це відчуття може бути оманою, пошук його, можливо навіть може нашкодити твоїм планам та цілям, але від цього воно не перестає бути менш прекрасним.
Місто це твої люди. Місто пусте без них. В твоїй версії міста усе зовсім по іншому ніж в реальності. Тут і досі живуть люди, яких насправді тут давно немає, проте для тебе вони назавжди залишились жителями цього міста, символами якихось ситуацій, та етапів твого життя.
Твоя версія міста — це ті вулиці та будинки з якими в тебе є емоційний зв’язок та спогади.
Місто де ти живеш — частина тебе, як і ти частина його. І співрозмірність вмісту одного в іншому, пропорція: залежить від твого особистого масштабу. Рідко люди бувають більшими за міста, проте коли хтось залишив настільки сильний імпринт в якомусь з міст це помічають усі, і вони назавжди стають його атрибутом доповненням, частиною.
P.S — текст мій, запис з щоденника. Відео, перше відео нашого проєкту «Lvivland», йому уже 6 років.