Оце читаю про істерику від загрози використання карликом ядерної зброї і згадую віршики які ходили одразу після Чорнобиля:

«На горі горить реактор,
Під горою паше трактор;
Українці така нація,
Що до сраки нам та радіація…»

Цей дебіл знає, що Україну нічим злякати не можна, хіба миром. Але це вже інша історія.

Ми завжди сміялися в обличчя смерті.

Реготали в екстазі бою.

Поверталися задом лише щоб показати сраку.

Тому лякає не нас, а народжених вже переляканими горе-союзників, з якими він ніби-то воює.

Тільки от якщо він їх навіть перелякає, нічого не зміниться.

Союзники на поле бою не прийшли, а ми з поля бою не підемо…

А ми така нація, «що до сраки нам та радіація…»