Королівська Правиця

Марта Гавришко, сумновідома історикиня, ліва феміністка, яка спеціалізується на „ґендерній політиці“ дала інтерв’ю крайньому лівому виданні Jacobin (який названий в честь “прогресивної” фракції, що влаштував у Франції масовий терор). Стаття називається “Як українські ультраправі просували свої міфи про Другу світову війну”.

Що ж вона там цікаво розповіла? Акцентувала на участь українців в Голокості, критикували наш націоналістичний рух, була стурбована тим, що після Майдану “ультранаціоналісти” захопили політику пам’яті в Україні. Хоча багато людей виступали проти цього (ну да особливо такі партії як ОПЗЖ) і проти ленінопаду.

Вона незадоволена цим, оскільки були перейменовані чисельні вулиці без обговорення з громадами та істориками та ще й “були нав’язані силою”.

Вказувала на Віктора Ющенка, який присвоїв Бандері звання героя України. Це образило багато бабусів та дідусів, які воювали в Красной армии.

Крім того, назвали абсурдом видалення московської спадщини (пам’ятників) з площ, оскільки багато міст процвітали за часів Російської імперії, через це наша історія стала менш інклюзивною і різноманітною. До того жалілася на тиск на російськомовних.

Попрошу запам’ятати чим займалися українські прогресивісти під час війни. Сидячі на західних грантах, воювали з українським націоналізмом.



@pravytsa

Якщо коротко, то комуністи віджали майно РКЦ, колишня школа та семінарії там знаходилися. Влада дозволила орендувати приміщення, але парафія зобов'язалася зробити ремонт. Коли все було відреставровано, то керівництво забрало приміщення назад. Така політика це буквально сучкомунізм.

Ліві програють боротьбу за робітників

Останні роки демонструють цікаву тенденцію: робітники дедалі частіше підтримують праві партії. “Прогресивні” ресурси неодноразово били на сполох, закликаючи лівоцентристів звернути увагу на проблеми синіх комірців.

У червні, на першому турі парламентських виборів у Франції, 57% робітників проголосували за ультраправе Національне об'єднання (National Rassemblement). У вересні на виборах в Австрії 50% робітників підтримали популістську Партію свободи (FPÖ), а в Німеччині, на виборах у землі Бранденбург, Альтернатива для Німеччини (AfD) отримала 46% голосів робітничого класу.

Традиційно соціал-демократи орієнтувалися саме на робітників, обіцяючи "усуспільнення власності" (переважно через націоналізацію). Однак із часом ці вимоги втратили актуальність, експерименти часто закінчувалися невдачею. Соцдеми значною мірою "обуржуазнилися". Нове покоління лівих зосередилося на питаннях гендерної рівності, прав секс-меншин та інших пустощах.

Робітники, як правило, не є "прогресивними" у сучасному сенсі. Не навчаючись у модних коледжах на різних квазі-марксиських дисциплінах, їхні інтереси більш приземлені: ціни у магазинах, зарплатня, безпека на вулицях. Світової соціалістичної революції з такими людьми не зробиш.

Це створює серйозний виклик для лівих партій, які опинилися затиснутими між інтересами профспілок і капіталу. Спроби догодити обом сторонам часто призводять до втрати підтримки з обох боків.

Підтримка профспілок і працівників, наприклад через законодавство, може змусити бізнес шукати сприятливіші умови за кордоном, скорочуючи робочі місця. Підвищення мінімальної зарплатні теж виглядає радше як символічний жест, ніж реальне розв'язання проблем. Спроби значного розширення "велферу" вимагають нових податків, що не додає популярності соцдемам і шкодить економічному розвитку. Ніяких проривних та інноваційних рішень від людей, які свято вірять у Прогрес я не бачу.

На цьому фоні праві популісти вдало використовують слабкість соціал-демократів, знаходячи зв’язок з електоратом через соціальні мережі на кшталт TikTok. Проте для України їхній вплив швидше негативний: чимало європейських правих популістів дотримуються позиції "просто перєстать стрєлять" і виступають за "мір во всьом мірє".


@pravytsa

Дуже цікаві вибори у США, але результат не дивує.

Останніми роками демократи геть здеградували, наповнили партію божевільними лівими. Подумайте, партія,що заохочує до грабунків і звільняє людей від штрафів за порушення пішохідних правил. Саме з найбільш "прогресивної і демократичної" Каліфорнії тікають і люди, і бізнес. Якби я був шкідником,що хотів зруйнувати демократів зсередини,то робив те саме.

В центрі Гарріс — були "репродуктивні права", але жінкам треба багато ще багато речей. Натомість Трамп акцентував більше на економіку, це дало своє, повісточка повісточкою, але шлунок хоче свого. Схоже, "прогресивні" не розуміють,що людей турбують цілком повсякденні питання: "Скільки коштуватиме молоко" і "Чи буде завтра у мене робота"?

Парадоксально, але Трамп зумів залучити робітничий клас, який традиційно голосує за соціал-демократів. Jacobin, ультралівий журнал, давно пише,що демократи не уміють залучати робітників. Навіщо голосувати за демпартію, які будуть з тебе глузувати і називати "білим сміттям", Байдену привіт. Зайдіть у твіттер і почитайте наших борців за толерантність, вони будуть всяко поносити дурних американців. Таких самих вистачає на заході.

Трамп, який немає великих інтелектуальних здібностей уміє з цими, часто зневажими людьми знайти спільну мову.

Фредович говорив про нелегальну міграцію, злочинність, з простими рішеннями відіслати мільйон мігрантів та побудувати стіну. Ці теми демократи старанно обходили через "політичну коректність" і "расизм".

Демократам немає кого звинувачувати крім себе, бо створити для себе уявний світ. Це холодний душ для всяких відірваних ідеологів з "гендерних наук" та "постколоніальних студій". Виявляться, крім себе улюблених є "чернь", яка голосує інакше. Біда усякого егалітариста (борця за рівність), що він занадто елітарний.

Трамп як і раніше мені не імпонує. Проте трагедії від його виграшу не роблю. Виграла би Камалочка,то продовжувалася політика "деескалації". Від Трампа це містер Невизначеністю, але хоч нафта впаде в ціні та Європа почне рухатися. Як хочеш розсмішити Бога,то розкажи про те,що буде завтра робити Трамп і які це матиме наслідки.