Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)

​​✍🏻ПОЛОЖЕННЯ Ч.9 СТ.120 КАС УКРАЇНИ НАДАЮТЬ ОСОБІ ПРАВО НА СВІЙ РОЗСУД ОБИРАТИ СПОСІБ НАПРАВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ДО СУДУ, В ТОМУ ЧИСЛІ Й ЗАСОБАМИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 460/347/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 460/347/24 від 17.12.2024

У цій справі суд апеляційної інстанції, повертаючи скаржнику апеляційну скаргу виходив з того, що в межах наданого судом строку ГУ ПФУ не усунуло недоліку апеляційної скарги, оскільки станом на дату постановлення ухвали апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 документа про сплату судового збору відповідачем не надано.

КАС ВС вважав вказаний висновок суду апеляційної інстанцій помилковим з огляду на таке.

З урахуванням ч.ч.1,6 ст.120 КАС України, а також встановленого факту отримання відповідачем ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 13.06.2024 о 09:17 год., останнім днем строку на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було 24.06.2024.

З матеріалів справи видно, що ГУ ПФУ 20.06.2024 засобами поштового зв’язку на адресу апеляційного адміністративного суду направило заяву про усунення недоліку апеляційної скарги (зареєстрована в суді апеляційної інстанції 27.06.2024) разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору.

Ч.9 ст.120 КАС України передбачає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів до суду, в тому числі й засобами поштового зв'язку.

Отже, скаржник в межах наданого судом строку на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надіслав до апеляційного суду документ про сплату судового збору.

❓Згодні з позицією ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 621

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24915 правових позицій ВС
🇪🇺 2784 правових позицій ЄСПЛ

Щодо співвідношення загальних та спеціальних норми у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21
Щодо наслідків систематичної (два і більше разів) несплати орендної плати

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23


Щодо наслідків оплати заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 21 січня 2015 року у справі № 3-211гс14
Щодо оцінки судом підстав для розірвання договору оренди землі

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23(1)

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ЖУРНАЛІСТ ПОВИНЕН БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ НАЛЕЖНИМИ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ГАРАНТІЯМИ ДЛЯ ОСКАРЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧУВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАХОДІВ ТАЄМНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ З МЕТОЮ РОЗКРИТТЯ ЙОГО ДЖЕРЕЛ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «KLAUDIA CSIKÓS v. HUNGARY» від 28.11.2024, заява № 31091/16

Заявниця, яка є журналістом, скаржилась на прослуховування її телефонних розмов із знайомим працівником поліції про резонансну справу щодо вбивства, очевидно, з метою розкриття її журналістських джерел після публікації статті.

ЄСПЛ наголосив, що будь-яке втручання у право на захист журналістських джерел має супроводжуватися правовими процесуальними гарантіями.

Як встановив Суд, національним законодавством не передбачено жодної форми повідомлення про заходи таємного спостереження. Тому заявниця навряд чи могла дізнатися, чи були її повідомлення перехоплені, що за своєю суттю ускладнювало для неї можливість в кінцевому підсумку звернутися до засобів правового захисту щодо передбачуваного заходу.

Також заявниця не мала доступу до незалежного та неупередженого органу, який має юрисдикцію розглядати будь-яку скаргу на незаконне перехоплення, незалежно від повідомлення про те, що таке перехоплення мало місце.

Так, заявниця зверталась до органів безпеки, поліції, внутрішніх справ та судів. Проте жоден з цих органів не надав роз'яснень щодо того, чи було застосовано до заявниці негласний збір інформації, і якщо так, то чи були ці заходи пропорційними до її індивідуальних обставин і чи були вони санкціоновані суддею.

Враховуючи наведене та неспроможність національних органів влади розглянути скарги заявниці, Суд вважав, що заявниці не були надані належні процесуальні гарантії для оскарження стверджуваного використання проти неї таємного спостереження з метою розкриття її журналістських джерел.

Відповідно, мало місце порушення ст.10 Конвенції.

❓Згодні з висновком Суду?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБИ, ЯКА МАЄ ПРАВО ВЧИНЯТИ ДІЇ ВІД ІМЕНІ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НА ЗАСАДАХ САМОПРЕДСТАВНИЦТВА, В ЄДИНОМУ ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ, ДОСТАТНЬО ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЇЇ ПОВНОВАЖЕНЬ В СУДІ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 910/16580/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 910/16580/23 від 20.11.2024

ФГ у касаційній скарзі зазначило, що, враховуючи норми ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» наявність відповідного запису в реєстрі є належним і достатнім підтвердженням для будь-якого державного органу, яким є також і суд, що представник уповноважений на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені ФГ в розумінні ч.3 ст.56 ГПК України.

ВП ВС погодилася з позицією касанта з огляду на таке.

Зі змісту ч.3 ст.56 ГПК України вбачається, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені ч.3 ст.56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ ПОТЕРПІЛОГО МОЖУТЬ БУТИ СТЯГНЕНІ З ОСОБИ, ЯКА ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА ПІДСТАВІ СТ.49 КК УКРАЇНИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/1699/20
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 686/1699/20 від 02.12.2024

У касаційній скарзі обвинувачений зазначив, що кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності.

ККС ВС не погодився з позицією касанта з огляду на таке.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Рішення про стягнення витрат приймається одночасно з рішенням про звільнення її від кримінальної відповідальності. Таким чином, не можна сказати, що стягнення відбувається після того, як він втратив статус обвинуваченого.

Отже, крім витрат на залучення експерта стороною захисту, з особи, звільненої від кримінальної відповідальності, можуть бути стягнуті також і витрати, понесені потерпілим у зв'язку з кримінальним провадженням, яке закінчилося звільненням від відповідальності.

Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз'яснена обвинуваченому при роз'ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до ч.ч.2,3 ст.285 КПК України.

❓Згодні з висновками ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО АПЕЛЯЦІЙНОГО ТА КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

📁Добірка 620

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24915 правових позицій ВС
🇪🇺 2798 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 жовтня 2024 року у справі № 456/769/22
Щодо можливості подання касаційної скарги, виконаної рукописним текстом на папері, який на звороті містить інший текст

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 жовтня 2024 року у справі № 761/13344/20
Щодо відсутності обмежень для подання апеляційної скарги прокурором лише в межах позиції сторони обвинувачення, заявленої у суді першої інстанції

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 листопада 2024 року у справі № 755/25/21
Щодо наслідків апеляційного розгляду за апеляційною скаргою засудженого, викладеною іноземною мовою

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 331/3598/23
Щодо дій апеляційного суду у разі, якщо апеляційну скаргу подав захисник і не додав до неї оформлених належним чином документів, які підтверджують його повноваження

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2024 року у справі № 755/6856/17
Щодо участі потерпілих в судовому засіданні на стадії апеляційного розгляду

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻СПОЖИВАЧІ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ПОЗОВАМИ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ПРАВОЧИНАМИ ЩОДО ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЧИ СТОСОВНО ЦІННИХ ПАПЕРІВ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 759/10841/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 759/10841/24 від 17.09.2024

У цій справі фізична особа звернулася з позовом про розірвання/припинення дії публічного договору купівлі-продажу обслуговування облігацій внутрішньої державної позики, який обґрунтовувала порушенням прав споживача. За результатами подання апеляційної скарги, апеляційний суд поклав на позивача обов'язок зі сплати судового збору.

КЦС ВС визнав такі дії апеляційного суду безпідставними.

ВС зазначив, що згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

У Законі України «Про захист прав споживачів» містяться тільки окремі норми, які виключають застосування окремих положень до правочинів з цінними паперами: п.3 ч.1 ст.12, п.2 ч.1 ст.13 та п.1 ч.4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Законодавець не передбачив виключення чи непоширення звільнення від сплати судового збору, передбаченого в ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» за позовом споживача пов'язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів. Тому ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється й на позови споживача пов'язані із правочинами щодо цінних паперів чи стосовно цінних паперів.

❓Згодні з позицією ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗА 2024 РІК ЩОДО ВІЙСЬКОВИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

📁Добірка 619

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24895 правових позицій ВС
🇪🇺 2784 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 травня 2024 року у справі № 185/4595/22
Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 червня 2024 року у справі № 225/381/19
Щодо кваліфікації дій особи за п. 8 ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 405 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 серпня 2024 року у справі № 172/149/23
Щодо кваліфікації дій особи як дезертирство (ст. 408 КК України)

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 вересня 2024 року у справі № 552/4832/22
Щодо підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби (ст. 81-1 КК України)

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 жовтня 2024 року у справі № 216/1675/22
Щодо статусу військової службової особи як ознаки суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 КК України

Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 листопада 2024 року у справі № 125/773/23
Щодо права на відмову від військової служби з міркувань совісті

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ СТОСОВНО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ НЕ Є ЗВЕРНЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНОГО ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО НАДАННЯ ТАКОЇ ВІДСТРОЧКИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23(1)
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23(1) від 07.11.2024

У цій справі КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість доводів позивача в частині ототожнення поданого адвокатського запиту щодо надання інформації про можливість отримання відстрочки від призову на військову службу час його мобілізації, із зверненням для прийняття рішення про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Як вказав ВС, адвокатським запитом є письмове звернення адвоката спрямоване до суб'єктів владних повноважень, інших юридичних осіб, метою якого є отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Тому, враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивач не звертався до відповідача із документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідачем листом надано відповідь на адвокатський запит.

❓Згодні з висновком ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВИМОГА ПРО ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМ ТА СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ АВТОМОБІЛЯ НА КОРИСТЬ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НЕ Є ЕФЕКТИВНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 712/3525/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 712/3525/23 від 23.10.2024

Позивачка звернулася з позовом до військової частини, в якому просила, зокрема, визнати протиправним і скасувати рішення, яким примусово вилучено належний їй автомобіль на користь військової частини. Серед аргументів касаційної скарги є доводи щодо неефективності обраного способу захисту.

ВП ВС, оцінюючи спосіб судового захисту прав, вказала на таке.

Акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію. Підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції. Скасування цього акта не буде підставою для скасування реєстрації права власності військової частини на примусово відчужене майно.

Більше того, скасування вказаного акта не тільки не призведе до відновлення її прав, а й позбавить можливості на відшкодування вартості майна у порядку ч.2 ст.11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» після скасування правового режиму воєнного стану.

Оспорене протокольне рішення робочої групи, погоджене листом начальника обласної військової адміністрації, вже виконане, а тому вичерпало свою дію. Скасування зазначеного документа жодним чином не поверне спірний автомобіль у власність позивачки і не спростує існування документа при вирішенні питання щодо відчуження транспортного засобу.

Таким чином, позивачка обрала неналежний (неефективний) спосіб судового захисту, пред'явивши, зокрема, вимоги про визнання протиправним та скасування протокольного рішення робочої групи, акта про примусове відчуження майна та листа начальника обласної військової адміністрації про погодження протокольного рішення щодо примусового відчуження спірного майна.

❓Підтримуєте висновок ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

​​✍🏻НАЯВНІСТЬ У СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО СТАТУСУ БАГАТОДІТНОЇ ТА УТРИМАННЯ НИМ ТРЬОХ ДІТЕЙ, ОДНА З ЯКИХ ДОСЯГЛА ПОВНОЛІТТЯ, НЕ НАДАЮТЬ ЙОМУ ПРАВА НА ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ НА ПІДСТАВІ АБЗ.4 Ч.1 СТ.23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ»

⚖️Правова позиція ВС у справі № 340/2502/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 340/2502/23 від 07.11.2024

Позивач оскаржив відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову. У касаційній скарзі позивач стверджував, що у нього на утриманні перебуває троє дітей та те, що його сім'я є багатодітною. Він наполягав на тому, що обов'язок, який покладено на нього щодо утримання доньки, яка досягла 18 років у зв'язку із продовженням нею навчання, та наявність ще двох дітей до 18 років, надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

КАС ВС відхилив доводи касанта та зазначив, що визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту перебування на утриманні військовозобов'язаного трьох і більше дітей віком до 18 років, і лише за вказаних обставин особа може реалізувати своє право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

ВС виснував, що наявність у сім'ї позивача статусу багатодітної, та утримання позивачем трьох дітей, одна з яких досягла повноліття, не надають йому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за відсутності встановленого факту утримання ним саме трьох і більше дітей віком до 18 років.

❓Згодні з висновком ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПОГАШЕННЯ ОРЕНДАРЕМ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ НЕ МАЄ ПРАВОВОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 918/391/23(1)
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 918/391/23 від 20.11.2024

ВП ВС у цій справі вирішувала, серед іншого, такі правові питання: яке правове значення має сплата заборгованості з орендної плати після пред'явлення позову про розірвання договору оренди землі з підстави систематичної несплати такої орендної плати.

ВП ВС, відповідаючи на поставлене запитання, вказала, що сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред'явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.

У контексті ч.2 ст.651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.

Таким чином, погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі ч.2 ст.651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

❓Погоджуєтеся з доводами ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 618

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 24890 правових позицій ВС
🇪🇺 2783 правових позицій ЄСПЛ

Щодо можливості розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX (щодо критеріїв зменшення судом розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника)

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2024 року у справі № 120/10686/22

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22


Щодо можливості передачі справи, в якій об'єднано в одне провадження кілька вимог, що підлягають розгляду в порядку різного судочинства, за юрисдикцією до належного суду

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 14 серпня 2024 року у справі № 185/9673/21

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 грудня 2024 року у справі № 185/9702/21

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ПОМИЛКОВЕ НАДІСЛАННЯ ДО СУДУ АДВОКАТОМ СКАРЖНИКА ОДНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗАМІСТЬ ОСКАРЖУВАНОГО НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ СКАРГИ НЕПРИЙНЯТНОЮ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «JUSTINE c. FRANCE» від 21.11.2024, заява № 78664/17

Заявниця скаржилась, що визнання її касаційної скарги неприйнятною через незначну помилку адвоката, становило порушення її права на доступ до суду. За словами заявниці, її адвокат помилково надіслав до касаційного суду інше рішення суду першої інстанції замість того, яке підлягало оскарженню.

Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зазначив, що на практиці така помилка не мала наслідком затримку розгляду скарги, оскільки суддя-доповідач мав у своєму розпорядженні усі документи справи, як тільки його було призначено, і мав змогу провести поглиблене вивчення справи. При цьому заявниця подала скарга у встановлений законом строк.

Тому Суд вважав, що помилка, допущена адвокатом заявниці, була мінімальною і відповідала простій плутанині при передачі одного документа замість іншого; отже, вона не відображала ні випадковості, ні наміру приховати, що, очевидно, повинно мати можливість бути санкціонованим процесуально. Крім того, про цю помилку не було своєчасно повідомлено адвоката заявниці.

На переконання Суду, за конкретних обставин справи помилка, допущена адвокатом заявниці, не вплинула на належне здійснення правосуддя або на правову визначеність.

Однак, касаційний суд особливо суворо витлумачив і застосував процесуальну норму про неприйнятність касаційної скарги. У зв’язку з цим Суд зробив висновок, що заявниця мала нести надмірний тягар.

❓Порушено права заявниці?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БЕЗ РОЗГЛЯДУ ПОДАНОГО ЩОДО ЦІЄЇ ОСОБИ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ВИМОГ СТ.СТ.512-513 КПК УКРАЇНИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 482/2230/18
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 482/2230/18 від 26.11.2024

У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд не перевірив доводів про те, що обвинувачений вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, а тому до нього не може бути застосовано ст.49 КК України, яка є підставою звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків.

ККС ВС підтримав позицію прокурора з огляду на таке.

Визначальним для суду під час розгляду клопотання про застосування заходів медичного характеру має бути встановлення осудності особи як обов'язкової ознаки суб'єкта кримінального правопорушення, що не було встановлено у цьому кримінальному провадженні.

Варто зазначити, що за вимогами чинного законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених ч.ч.4,5 ст.513 КПК України, якщо особа видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні цих заходів. Крім того, згідно з ч.3 ст.513 КПК України суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває провадження лише коли встановить, що суспільно небезпечне діяння не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння.

Таким чином, суд, закривши кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, не дотримався вимог ст.ст.512-513 КПК України, оскільки взагалі не розглянув клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо обвинуваченого і, як результат, не встановив необхідності їх застосування.

❓Підтримуєте аргументи ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція