Мін'юст США проти GOOGL
Уряд США посилює свою боротьбу проти домінування GOOGL в сфері онлайн-реклами через новий антимонопольний судовий процес, який розпочався цього тижня.
Мін'юст звинувачує Alphabet Inc. (GOOGL) у використанні його рекламних технологій, зокрема Google Ad Manager, для придушення конкуренції та контролю над значною частиною ринку цифрової реклами. Ця технологія, яка керує аукціонами для розміщення реклами, надала GOOGL величезну владу в онлайн-рекламі.
Цей судовий процес продовжує інший антимонопольний позов, спрямований на пошуковий бізнес GOOGL, у якому федеральний суддя постановив, що GOOGL незаконно утримувала монополію.
У новій справі Мін'юст прагне розділити частини рекламної діяльності GOOGL, включно з інструментами, які компанія отримала після покупки DoubleClick за $3,1млрд у 2008 році. Сьогодні ці інструменти забезпечують рекламні транзакції на 87% сайтів у США. У разі успіху, судовий процес може призвести до суттєвої реорганізації рекламного бізнесу та зміни всього ринку онлайн-реклами.
Однак GOOGL стверджує, що його рекламні інструменти ефективні, конкурентоспроможні та постійно вдосконалюються відповідно до потреб ринку. Компанія попереджає, що демонтаж її рекламної діяльності може підвищити витрати для бізнесів і придушити інновації. Проте, якщо Мін'юст виграє справу, це може змусити гіганта продати частини свого рекламного бізнесу, що матиме величезні наслідки для екосистеми онлайн-реклами.
Цей випадок є частиною ширшої тенденції зростаючого регуляторного тиску на великі технологічні компанії як у США, так і в Європі. Уряди та антимонопольні органи дедалі більше переслідують такі компанії, як GOOGL, AAPL, META та AMZN, звинувачуючи їх у монополістичних практиках.
ЄС особливо активний у цьому питанні, накладаючи значні штрафи та приймаючи закони, такі як Акт про цифрові ринки, щоб обмежити домінування Big Tech.
Зі зростанням кількості судових процесів, регуляторний тиск стає однією з найбільших загроз для цих компаній, що потенційно може призвести до значних змін у їхніх бізнес-моделях та суворіших вимог до дотримання норм.
Відповідно це тиснутиме на прибутки корпорацій та ціни їх акцій.
Уряд США посилює свою боротьбу проти домінування GOOGL в сфері онлайн-реклами через новий антимонопольний судовий процес, який розпочався цього тижня.
Мін'юст звинувачує Alphabet Inc. (GOOGL) у використанні його рекламних технологій, зокрема Google Ad Manager, для придушення конкуренції та контролю над значною частиною ринку цифрової реклами. Ця технологія, яка керує аукціонами для розміщення реклами, надала GOOGL величезну владу в онлайн-рекламі.
Цей судовий процес продовжує інший антимонопольний позов, спрямований на пошуковий бізнес GOOGL, у якому федеральний суддя постановив, що GOOGL незаконно утримувала монополію.
У новій справі Мін'юст прагне розділити частини рекламної діяльності GOOGL, включно з інструментами, які компанія отримала після покупки DoubleClick за $3,1млрд у 2008 році. Сьогодні ці інструменти забезпечують рекламні транзакції на 87% сайтів у США. У разі успіху, судовий процес може призвести до суттєвої реорганізації рекламного бізнесу та зміни всього ринку онлайн-реклами.
Однак GOOGL стверджує, що його рекламні інструменти ефективні, конкурентоспроможні та постійно вдосконалюються відповідно до потреб ринку. Компанія попереджає, що демонтаж її рекламної діяльності може підвищити витрати для бізнесів і придушити інновації. Проте, якщо Мін'юст виграє справу, це може змусити гіганта продати частини свого рекламного бізнесу, що матиме величезні наслідки для екосистеми онлайн-реклами.
Цей випадок є частиною ширшої тенденції зростаючого регуляторного тиску на великі технологічні компанії як у США, так і в Європі. Уряди та антимонопольні органи дедалі більше переслідують такі компанії, як GOOGL, AAPL, META та AMZN, звинувачуючи їх у монополістичних практиках.
ЄС особливо активний у цьому питанні, накладаючи значні штрафи та приймаючи закони, такі як Акт про цифрові ринки, щоб обмежити домінування Big Tech.
Зі зростанням кількості судових процесів, регуляторний тиск стає однією з найбільших загроз для цих компаній, що потенційно може призвести до значних змін у їхніх бізнес-моделях та суворіших вимог до дотримання норм.
Відповідно це тиснутиме на прибутки корпорацій та ціни їх акцій.