Стомленій душі.

О ,душа ти стомлена Я бачу .як порою важко тобі йти
Як на самоті ти часто плачеш
Що не можеш хрест ти свій нести.

Ти ночами плачеш у подушку
Но тебе ніхто не зрозумів,
Нині Я сказати тобі мушу
Розумію Я тебе без слів.

Пригадай як падала в недолі
Чи ж не Я так ніжно піднімав,
А сердечні і душевні болі,
Хто тобі бальзамом лікував.

Як сльоза вмивала твої щоки
Я тобі як Батько співчував,
Направляв на стежку твої кроки
І на руки часто піднімав.

Пам'ятай ,що ти не одинока,
Я тебе дитино не забув,
Не сумуй ,що доля так жорстоко
У твоє життя несе журбу.

Тільки Я Один тебе втішаю
Коли відчай душу огорта,
Ніжно до грудей Я пригортаю
Наче мати знайдене дитя.

Пам'ятай :я всюди тебе бачу
Твої сльози Я порахував,
Їх усіх зібрав у срібну чашу
З них ціну не згубить ні одна.

Не лякайся,о моя дитино
Коли хвилі з гуркотом ревуть,
Вже тебе ніколи не покину
Виведу іще на кращу путь .

Тільки залишайся мені вірна
Доля щоб тобі не принесла,
У смиренні йди з хрестом покірно
У твоє життя прийде весна.

Поведу тебе Я на висоти
Коли смертним долом перейдеш ,
А акорди і небесні ноти
Переповнять серденько без меж.

І тоді відчуєш неба звуки
Вічної напившися води
Не буде між нами більш розлуки ,
Бо зі Мною будеш назавжди.