Коли надії рветься нитка,
Не вічні біди - пам'ятай це.
А захід нас навча цінити
Все те, що нам приносять ранки.

Захід - на час, і ніч пройде,
Світанок скоро вже засяє.
І сонце для тебе зійде,
Бо Божа на тобі рука є.

Ось кажеш: ніч темна така,
Не видно де ступають ноги.
Для Бога не темна вона,
Він - світло, бачить всіх в дорозі.

Охороняє і веде,
І каже: "Ось Я йду з тобою"
Та ворог чути не дає
Той тихий, ніжний Божий голос.

І відчаю зімкнувши круг
Навкруг тебе, тебе лякає,
Все каже: а ось ніч навкруг,
Ти до світанку не дотягнеш...

А ти скажи: зі мною Бог,
Він мій світанок, моє сонце.
Я завжди біля Його ніг,
Він від мене не відвернеться.

І відчаю зімкнутий круг
Своєю розірве любов'ю.
Я на Голгофу знов піду,
Там я обмита Його кров'ю.

Там мене ворог не знайде
І відчаєм знов не оточить.
Там переміг його Господь,
Мені від мук там дав свободу.

Світанок прийде до мене,
Його зустріну на Голгофі.
Без міри літ дав Бог мені
І в них не буде більше ночі.